День: 30.10.2026

Жов 30

Відбулась презентація науково-популярного видання про монастир у Погоні

30 жовтня відбулася презентація науково-популярного видання «Монастир Успіння Матері Божої Чину Святого Василія Великого у селі Погоня Івано-Франківської області». Книга присвячена історії однієї з важливих духовних та історико-культурних пам’яток Прикарпаття.

У презентації взяла участь ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів, яка відзначила важливість видання для збереження та популяризації історико-культурної спадщини Прикарпаття, а також вагомий внесок авторського колективу в дослідження історії монастиря.

«Це видання — приклад того, наскільки важливою є співпраця науковців, дослідників, музейників і всіх, хто дбає про збереження нашої історико-культурної спадщини. Завдяки їхній спільній праці історія монастиря в Погоні постає перед читачем у всій своїй багатогранності — через документи, археологічні знахідки, архітектуру, мистецькі пам’ятки та людські долі. Особливо цінно, що ця робота продовжує традицію відповідального дослідження й популяризації історії Прикарпаття», — додала ректорка.

До учасників презентації також звернувся архієпископ і митрополит Івано-Франківський Української Греко-Католицької Церкви Володимир Війтишин. Він подякував авторам та ініціаторам видання за вагому працю, спрямовану на збереження історії монастиря, духовних традицій і культурних надбань Церкви. Владика відзначив важливість того, що історія обителі, її святинь та людей, які присвятили себе служінню, отримала ґрунтовне документальне й наукове висвітлення.

Авторами видання стали українська мистецтвознавиця, художниця-графік, докторка мистецтвознавства, професорка кафедри дизайну і теорії мистецтва Інституту мистецтв Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Надія Бабій; краєзнавиця, завідувачка відділу археології Івано-Франківського краєзнавчого музею Марія Вуянко; доктор філософії Андрій Гресько; кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Олег Єгрешій; художник-реставратор, завідувач відділу реставрації Івано-Франківського краєзнавчого музею Валерій Твердохліб.

Ініціатором і фундатором видання виступив голова Івано-Франківської обласної ради, кандидат історичних наук, доктор політичних наук Олександр Сич. Книга вийшла друком у вересні 2026 року у видавництві «Лілея НВ» (директор — Василь Іваночко). Її присвятили світлій пам’яті довголітнього настоятеля монастиря отця Никодима (Михайла) Гуралюка, який відійшов у вічність 14 липня 2026 року.

Видання складається з передмови та трьох розділів: «Археологія Погоні», «Утворення та розвиток монастиря у селі Погоня», «Діяльність отців-василіян — зразок Чину жертовного піклування про історико-культурний спадок краю».

Перший розділ присвячений археологічним пам’яткам Погоні та прилеглих територій, а також версіям походження назви населеного пункту. У другому розділі на основі широкої джерельної бази простежено історію монастиря, його перші писемні згадки та розвиток у різні історичні періоди. Особливу цінність становлять фотоілюстрації архівних документів із фондів відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, Центрального державного історичного архіву України у Львові та приватних колекцій авторів.

Третій розділ розкриває архітектурну й мистецьку спадщину обителі, її роль як осередку культури, історію Чудотворного образу Богородиці, а також історію та сучасний стан збереження оригінальної монастирської обстави XVIII століття. Окрему увагу приділено сучасному становищу монастиря в Погоні.

Джерельну основу книги становлять документи Центрального державного історичного архіву України у Львові, Державного архіву Івано-Франківської області, Державного архіву Закарпатської області, відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, а також матеріали довідкової літератури. Видання доповнене світлинами Миколи Калитчука, Ростислава Кондрата, Миколи Слубського, Богдана Нагорняка та Валерія Твердохліба.

Історія монастиря Успіння Матері Божої в Погоні налічує кілька століть. Найдавніша достеменна писемна згадка про обитель датується 22 листопада 1658 року. Упродовж своєї історії монастир переживав періоди розквіту, випробувань і загроз знищення. Зокрема, у березні 1947 року під тиском радянських спецслужб монастирська братія була змушена залишити обитель, а церкву в селі Погоня розібрали.

Відродження монастиря розпочалося у 1988 році з ініціативи місцевих жителів. Офіційне відкриття обителі завершилося 4 грудня 1991 року реєстрацією статуту релігійної організації. Відновлення монастирського комплексу значною мірою відбувалося під опікою отця Никодима Гуралюка, пам’яті якого й присвячено презентовану книгу.

Науково-популярне видання «Монастир Успіння Матері Божої Чину Святого Василія Великого у селі Погоня Івано-Франківської області» є вагомим внеском у дослідження історії Прикарпаття. Воно поєднує археологічні, історичні, мистецтвознавчі та краєзнавчі матеріали, відкриваючи читачам маловідомі сторінки минулого монастиря та привертаючи увагу до необхідності збереження духовної й культурної спадщини краю.

Жов 30

В університеті відзначили студентську команду за проєкт UniCharge

Ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів нагородила студентську команду, яка розробила проєкт UniCharge — університетську smart-зону заряджання мобільних пристроїв. Ініціатива покликана зробити університетський простір комфортнішим, функціональнішим і технологічнішим для студентів та працівників.

Над проєктом працювали студенти Павлів Тарас, Рогацька Іванна, Білозір Юлія, Неміш Софія, Тітаренко Олеся та Гогільчин Анастасія під керівництвом Ірини Мендели — кандидата економічних наук, доцента кафедри готельно-ресторанної та курортної справи.

UniCharge передбачає створення двох сучасних smart-зон, обладнаних для зручного заряджання мобільних пристроїв. У просторах планують облаштувати точки дротового та бездротового заряджання, універсальні кабелі й зарядні станції, сумісні з різними типами гаджетів. Окремою складовою проєкту стане встановлення двох мобільних робочих місць із регульованою висотою, що дасть змогу студентам і працівникам не лише підзарядити пристрої, а й комфортно попрацювати під час перерв між заняттями чи робочими зустрічами.

Ідея UniCharge відповідає повсякденним потребам університетської спільноти. У сучасному освітньому середовищі мобільні пристрої є важливим інструментом навчання, комунікації та роботи, тому доступ до зручних місць для їх заряджання сприятиме ефективнішому використанню часу й підвищенню комфорту перебування в університеті.
Відзначення команди ректоркою Валентиною Якубів — це визнання ініціативності студентів, їхньої здатності помічати актуальні потреби університетського середовища та пропонувати конкретні рішення. Проєкт демонструє, як студентські ідеї можуть перетворюватися на практичні зміни, що матимуть щоденну користь для всієї університетської спільноти.

Водночас UniCharge має потенціал для подальшого розвитку та впровадження в інших корпусах університету. Це приклад того, як спільна робота студентів і науково-педагогічних працівників допомагає формувати сучасний, відкритий до інновацій університетський простір.

Жов 30

24 науковці Карпатського університету — серед стипендіатів першої хвилі НСД

За результатами рейтингування в Національній системі дослідників України державні стипендії першої хвилі призначено 24 науковцям Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серед них — семеро молодих учених.

Загалом у першій хвилі стипендії призначено 1 934 дослідникам України. Щомісячна виплата становить 10 000 гривень. Її здійснюватимуть за основним місцем роботи з жовтня 2026 року до вересня 2028 року.

Стипендіати університету представляють сім наукових напрямів. Найбільше — по шість — працюють у галузях біології, біотехнологій, медицини та реабілітації; економічних перетворень, бізнесу, адміністрування та права; гуманітарних наук і мистецтва. Троє науковців представляють фізику, ядерну фізику та астрономію. Ще по одному стипендіату — напрями інформаційних технологій та електроніки, сільськогосподарських і ветеринарних наук, а також розвитку людського капіталу, соціальних наук і журналістики.

Стипендіати університету за науковими напрямами
Фізика, ядерна фізика та астрономія — 3 стипендіати: Коцюбинський Володимир Олегович, Бойчук Володимира Михайлівна, Никируй Любомир Іванович.

Біологія, біотехнології, медицина та реабілітація — 6 стипендіатів: Байляк Марія Михайлівна, Лущак Володимир Іванович, Лущак Олег Володимирович, Гусак Віктор Васильович, Швадчак Володимир Васильович, Лилик Марія Петрівна.

Інформаційні технології та електроніка — 1 стипендіат: Дзундза Богдан Степанович.

Сільськогосподарські та ветеринарні науки — 1 стипендіатка: Карбівська Уляна Миронівна.

Розвиток людського капіталу, соціальні науки та журналістика — 1 стипендіат: Паска Тарас Валерійович.

Економічні перетворення, бізнес, адміністрування та право — 6 стипендіатів: Якубів Валентина Михайлівна, Максимів Юлія Василівна, П’ятничук Ірина Дмитрівна, Благун Іван Іванович, Данилюк Леся Романівна, Кузьмін Тетяна Леонідівна.

Гуманітарні науки і мистецтво — 6 стипендіатів: Будник Олена Богданівна, Качак Тетяна Богданівна, Бистров Яків Володимирович, Малишівська Ірина Василівна, Червінська Інна Богданівна, Паска Богдан Валерійович.

Опублікований перелік охоплює першу хвилю призначень. Щодо частини претендентів триває додатковий розгляд матеріалів і підтвердження необхідних відомостей. Наступні призначення відбуватимуться окремими наказами МОН.

Жов 30

Університет як простір стійкості: проректорка Наталія Бєлова виступила спікеркою на фаховому семінарі НАЗЯВО

29 жовтня Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти у партнерстві з Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка провели фаховий семінар «Архітектура довіри: забезпечення якості освіти за спеціальністю “Соціальна робота і консультування” та її імплементація в прикладному аспекті».

Захід об’єднав провідних освітян, експертів із забезпечення якості освіти та практиків соціальної сфери з усієї України для обговорення сучасних стандартів підготовки фахівців, створення безбар’єрного освітнього середовища та розробки практичних рекомендацій щодо реалізації третьої місії закладів вищої освіти.

На запрошення НАЗЯВО спікеркою заходу виступила проректорка з науково-педагогічної роботи Наталія БЄЛОВА. У своїй доповіді на тему «Університет, громада, ветеран: партнерська модель реінтеграції через освіту та соціальне консультування» вона презентувала комплексну екосистему адаптації та підтримки Захисників, Захисниць України та їхніх родин, реалізовану в КНУВС.

Ключові тези та акценти виступу:

  1. Стратегічна та соціальна місія університету: Наталія Бєлова наголосила, що соціальна відповідальність ЗВО – це не ізольовані волонтерські акції, а системний елемент внутрішньої культури якості вищої освіти. Модель університету будується на формулі взаємодії: «Університет – Громада – Ветеран».
  2. Освітньо-професійний супровід та безбар’єрний вступ: університет забезпечує індивідуальну траєкторію для здобувачів-ветеранів («З бойових позицій – в аудиторії»), пропонуючи прозорий консультаційний супровід під час вступної кампанії.
  3. Інновації в освітніх програмах: окрему увагу було приділено унікальній освітньо-професійній програмі бакалаврського рівня «Кар’єрне консультування та коучинг», перший набір на яку успішно відбувся у 2026 році для підготовки фахівців із кейс-менеджменту та кар’єрного супроводу ветеранів і ВПО.
  4. Психосоціальна реабілітація та арттерапія: презентовано практичний досвід співпраці з ветеранським простором «МріяДія» обласної клінічної лікарні та Першим добровольчим хірургічним шпиталем «БРАСС», проведення арттерапевтичних сесій (кераміка, глина, образотворче мистецтво) та реалізацію соціально-освітнього проєкту «Мова, що підтримує».
  5. Інклюзивний культурний простір: висвітлено унікальний науково-мистецький досвід науковців Карпатського національного  університету щодо розробки та виготовлення тактильних і тифлоакустичних ікон для людей із порушеннями зору.
  6. Цифрова безбар’єрність та працевлаштування: представлено спеціально інтегроване на сайті університету «Меню доступності» для людей з пораненнями та зоровими/когнітивними порушеннями, а також внутрішньо університетську процедуру «Єдине вікно» для оперативного працевлаштування ветеранів у КНУВС.
  7. Підтримка родин Захисників: презентовано адаптаційні та профорієнтаційні візити для дітей воїнів у межах табору «Клуб суперГероїв» (лабораторія робототехніки, Наукова бібліотека).
  8. Стратегічні перспективи: окреслено подальші кроки університету, серед яких запуск Civic&PartnershipHub для підтримки громад і ВПО та започаткування дискусійного майданчика «CivicTalks: освіта і підприємництво».

Досвід Карпатського національного університету імені Василя Стефаника викликав високий інтерес та позитивні відгуки серед учасників семінару НАЗЯВО як приклад дієвої, практикорієнтованої та людиноцентричної моделі вищої освіти.