День: 07.10.2026

Розробка адаптована Центром дослідження стратегій універсального дизайну КНУВС з ініціативи голови вченої ради університету, професора Ігоря Цепенди. Над її створенням працював потужний авторський колектив провідних науковців: керівниця проєкту – професорка Надія Бабій, а також професори Олег Чуйко та Богдан Губаль.

Особливість образу «Salus Populi Romani» («Спасіння римського народу») полягає в тому, що це одна з найдавніших та найшанованіших християнських святинь. Привезена до Риму ще в 590 році, вона донині зберігається у папській базиліці Санта-Марія-Маджоре. У лівій долоні Богородиця тримає маппу – невелику вишиту церемоніальну хустку блакитного кольору, яка є символом царської влади, а на середньому пальці її правої руки зображено тонку золоту обручку.

Головною інновацією цього проєкту є особливий дизайн, близький до сценографії папської базиліки й спеціальні технологічні QR-коди, які відкривають доступ до аудіоопису святині і молитви. На відміну від попередніх тактильних ікон, усі матеріали Salus Populi відтворені п’ятьма мовами: українською, англійською, польською, італійською та німецькою. Розробники образу зазначають, що до професійного озвучування текстів були залучені відомі науковці університету – викладач кафедри сценічного мистецтва і хореографії Тарас Василюк та перша проректорка Лілія Туровська.

Завдяки презентації на зборах протопресвітерів розробку було масштабно представлено для всієї духовної верхівки та священничого керівництва регіону. Архієпископ і митрополит Володимир Війтишин висловив щиру вдячність Ігорю Цепенді й усьому колективу університету за створення цього проєкту та особливу опіку над слабозорими людьми. Владика наголосив, що такі технології універсального дизайну відкривають для людей із порушеннями зору абсолютно новий рівень духовного сприйняття.

Презентація в Івано-Франківську дала старт великій міжнародній місії образу. Ікона мандруватиме далі: спочатку її доправлять до Києва до Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, а згодом святиня вирушить до Ватикану.

Університетська спільнота щиро пишається авторами проєкту, які довели, що сучасна наука здатна робити духовні скарби доступними для кожного, долаючи будь-які фізичні бар’єри!

Конкурс, приурочений до Дня захисників і захисниць України, об’єднав 52 учасників із 14 закладів освіти з різних регіонів України. Свої творчі роботи представили молоді автори з Вінниці, Дніпра, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Львова, Сум, Харкова, а також учні з Полтавської та Запорізької областей.

Серед переможців і дипломантів конкурсу — п’ятеро студентів кафедри журналістики КНУВС.

ІІ місце виборола першокурсниця Зоряна Свирид, керівниця — доцентка Руслана Савчук.

ІІІ місце посіла третьокурсниця Анна Комарова, керівниця — доцентка Галина Пристай.

Дипломантами конкурсу стали третьокурсниці Кароліна Гладун і Софія Іллічова, а також магістрант Святослав Макогін. Керівниця їхніх конкурсних робіт — доцентка Галина Пристай.

Для учасників конкурс став можливістю висловити власне бачення сучасної України, осмислити питання національної ідентичності, пам’яті та відповідальності, а також представити свої творчі роботи у всеукраїнському середовищі.

Своїми враженнями від участі поділився магістрант Святослав Макогін:

«Для мене участь у конкурсі «Україна — це ми» стала важливим досвідом і можливістю ще раз замислитися над тим, що означає бути українцем сьогодні. Такі конкурси дають змогу не лише поділитися власними думками та переживаннями, а й почути голоси інших молодих людей із різних куточків України. Особливо цінно, що патріотична тематика сьогодні знаходить відгук серед молоді. Переконаний, що через слово, творчість і власну позицію ми можемо підтримувати одне одного та зберігати пам’ять про важливі для нашої країни події. Дякую організаторам і викладачам за можливість долучитися до конкурсу, а також усім, хто підтримує молодь у її творчих починаннях».

Вітаємо Зоряну Свирид, Анну Комарову, Кароліну Гладун, Софію Іллічову та Святослава Макогіна, а також їхніх наставниць із вагомими здобутками! Бажаємо нових творчих і професійних перемог, натхнення, цікавих тем і впевненого руху вперед.

Проєкт реалізується Центром лідерства захисників України Національного університету «Києво-Могилянська академія» у партнерстві із Запорізьким національним університетом, Полтавським університетом економіки і торгівлі та Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника у програмі представляли Антоніна Томашевська, завідувачка кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування, та Ірина П’ятничук, декан факультету управління.

П’ятиденна програма була спрямована на розвиток управлінських, підприємницьких, цифрових, лідерських і комунікаційних компетентностей ветеранів і ветеранок. Навчання поєднувало теоретичні блоки з практичними завданнями, командною роботою, дискусіями, обміном досвідом та рефлексією.

Важливою складовою програми стала робота представниць Карпатського університету.

Антоніна Томашевська провела модуль «Лідерство та організаційна динаміка». Його учасники зосередилися на розвитку лідерських і управлінських компетентностей, командній взаємодії, формальному та неформальному лідерстві, формуванні довіри, розподілі ролей у команді та ефективній організаційній взаємодії.

Ірина П’ятничук провела модуль «Комунікації для професійної та підприємницької діяльності: публічний виступ, медіа та інформаційна гігієна». Практикум був спрямований на вдосконалення навичок професійної комунікації, публічного виступу, самопрезентації, взаємодії з медіа та критичного сприйняття інформації.

Програма також охоплювала питання формування групової динаміки, абілітації ветеранів і ветеранок, професійної трансформації, розвитку управлінських, підприємницьких і цифрових компетентностей.

Пілотне навчання стало одним із практичних етапів спільної роботи університетів над формуванням сучасних підходів до освітньої підтримки, професійного розвитку та реінтеграції ветеранів і ветеранок. Учасники проєкту працюють над створенням ветерансько-дружнього освітнього середовища, розвитком ветеранських центрів у закладах вищої освіти та адаптацією військового управлінського досвіду до цивільного професійного середовища засобами освіти.

Серед результатів спільної роботи — формування партнерської мережі університетів, аналіз освітніх практик підтримки ветеранів, розроблення концепції університетської екосистеми реінтеграції, а також підготовка й апробація короткої освітньої програми з розвитку управлінських компетентностей ветеранів і ветеранок.

Окремим напрацюванням стали Рекомендації з апробації і поширення моделі університетської екосистеми підтримки повернення ветеранів і ветеранок. Документ узагальнює досвід партнерських університетів та містить практичні підходи до впровадження і масштабування такої моделі в інших закладах вищої освіти.

Наступним етапом передбачено проведення міжнародної конференції, присвяченої питанням ветеранської політики. Вона стане майданчиком для представлення результатів проєкту, обміну досвідом та обговорення ефективних моделей підтримки ветеранів і ветеранок за участю університетів, державних інституцій, громад, бізнесу та громадського сектору.

Участь Карпатського університету в цій ініціативі дає змогу поєднати університетську експертизу з досвідом інших закладів вищої освіти та спільно напрацьовувати практичні рішення для професійної й соціальної реінтеграції ветеранів і ветеранок.

Для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника робота в межах проєкту є важливою складовою розвитку ветеранського напряму та утвердження університету як простору освіти, професійної трансформації, партнерства і нових можливостей для ветеранів та ветеранок.