День: 18.10.2026

Жов 18

Від Карпат до Таврії: гастрономічна зустріч об’єднала університетські спільноти

Кулінарні традиції Покуття й Таврії, автентичні страви та спільна культурна спадщина стали центральними темами гастрономічної зустрічі «Від Карпат до Таврії: смак, що єднає», яка об’єднала представників Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та Херсонського державного університету. Захід став нагодою обмінятися досвідом, познайомитися з гастрономічними особливостями різних регіонів України та окреслити нові можливості співпраці у сфері туризму й гостинності.

У зустрічі взяли участь викладачі та здобувачі освіти факультету туризму Карпатського університету. Захід організувала кафедра готельно-ресторанного та туристичного бізнесу факультету бізнесу і права Херсонського державного університету на чолі з Валентиною Бурак. Гастрономічна подія відбулася на базі лабораторії готельно-ресторанної справи ХДУ в Івано-Франківську в межах тижня очного навчання.

Програма поєднала презентації регіональних кулінарних традицій і дегустацію автентичних страв. Представниці Карпатського університету Ліля Лояк, Леся Польова, Раїса Загнибіда та Світлана Бурчак розповіли про гастрономічну спадщину Покуття, особливості місцевої кухні, традиційні продукти та їхнє значення в культурі краю. Своєю чергою, здобувачі освіти Херсонського державного університету представили кулінарні традиції Таврії та Херсонщини, розкривши самобутність гастрономічної культури півдня України.

Учасники мали змогу простежити, як природно-географічні умови, історичні події, доступні місцеві продукти й родинні звичаї впливали на формування кулінарних особливостей кожного регіону. Дегустація дала можливість не лише ознайомитися з традиційними рецептами, а й безпосередньо відчути різноманіття української кухні та переконатися, що за кожною стравою стоять історія, побут і культурна пам’ять певної місцевості.

До заходу також долучився ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський. Він поспілкувався з учасниками та наголосив на важливості збереження національних кулінарних традицій як невіддільної складової культурної ідентичності.

«Кухня — це наша історія, родинна пам’ять, традиції, які передаються між поколіннями. Це частина ідентичності. І для нас, херсонців, які сьогодні живуть і працюють далеко від рідного дому, можливість зберігати та представляти смаки Таврії має особливе значення», — наголосив Олександр Співаковський.

Для здобувачів освіти факультету туризму Карпатського університету зустріч стала важливою складовою практичної підготовки. Майбутні фахівці готельно-ресторанної сфери поглибили знання про регіональну гастрономічну спадщину, ознайомилися з досвідом презентації локальної кухні та її потенціалом для розвитку туристичних дестинацій. Такі заходи допомагають студентам краще зрозуміти, як автентичні страви, локальні продукти й кулінарні традиції можуть стати важливою частиною туристичної пропозиції регіону.

Гастрономічна зустріч також стала прикладом міжуніверситетської взаємодії, що сприяє обміну освітнім і професійним досвідом, популяризації нематеріальної культурної спадщини та зміцненню партнерства між закладами вищої освіти. В умовах сучасних викликів особливого значення набувають ініціативи, які підтримують зв’язки між регіонами України, зберігають культурну пам’ять і допомагають формувати спільний український культурний простір.

Зустріч «Від Карпат до Таврії: смак, що єднає» засвідчила, що гастрономія — це не лише традиційна кухня, а й дієвий інструмент збереження культурної спадщини, розвитку туризму та налагодження партнерства.

Жов 18

Викладачки кафедри англійської філології представили дослідження на міжнародній конференції в Румунії

Викладачки кафедри англійської філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Елла Мінцис та Ірина Малишівська взяли участь у міжнародній науковій конференції «Гендерне насильство і травма в жіночому життєписанні: глобальні перспективи» (Global Perspectives on Gender Violence and Trauma in Women’s Life Writing), що відбулася в Університеті Бабеш-Бойяї в місті Клуж-Напока (Румунія).

Захід організував факультет літератури університету. Конференція об’єднала дослідників із різних країн світу, зокрема Ірландії, Італії, Індії, США та Норвегії, для фахового обговорення питань гендерного насильства, травми, пам’яті та способів осмислення й відображення жіночого досвіду в автобіографічних текстах.

Елла Мінцис та Ірина Малишівська представили спільну доповідь «Disturbing Thoughts Still Possessed Me: Trauma and Memory in Holocaust Survivors’ Memoirs» («Тривожні думки й далі не полишали мене: травма і пам’ять у мемуарах тих, хто пережив Голокост»).

Дослідження було присвячене осмисленню травматичного досвіду та механізмів пам’яті в жіночих свідченнях про Голокост. Особливу увагу дослідниці зосередили на тому, як особисті спогади передають досвід пережитого насильства, як травма впливає на розповідь про минуле та яку роль жіночі свідчення відіграють у збереженні пам’яті про трагедію, що залишила глибокий слід в історії людства.

Жіночі мемуари про Голокост є важливим матеріалом для вивчення взаємозв’язку між особистим досвідом, пам’яттю та його літературним осмисленням. Через індивідуальні історії відкриваються складні процеси відтворення пережитого, пошуку слів для опису травми та збереження свідчень про події, які не можна забувати.

Участь викладачок кафедри англійської філології в міжнародному науковому форумі сприяє представленню досліджень Карпатського університету на міжнародному академічному рівні та долученню до фахового діалогу з актуальних гуманітарних питань. Важливо, що українські дослідниці беруть участь у міжнародних дискусіях про травматичний досвід, історичну пам’ять і людські долі, поглиблюючи наукове осмислення тем, які потребують особливої уваги й відповідальності.

Жов 18

Наталія Бєлова взяла участь у першому модулі міжнародної програми DOWIRA Lead у Кракові

Проректорка з науково-педагогічної роботи Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Наталія Бєлова долучилася до першого навчального модуля міжнародної програми DOWIRA Lead — «Переосмислення лідерства у вищій освіті», який відбувся у Кракові.

Програма Developing Opportunities for Women’s Initiatives and Resilience in Academia (DOWIRA) спрямована на розвиток жіночого лідерства в українській вищій освіті, посилення інституційної стійкості університетів та підтримку системних змін в академічному середовищі.

Упродовж десяти днів проректорки українських закладів вищої освіти працювали над актуальними питаннями університетського врядування та лідерства. Серед ключових тем — роль жінок-керівниць у трансформації вищої освіти, адаптивні стратегії в умовах надзвичайних викликів, травма-інформоване лідерство, гендерна рівність, інституційна стійкість і впровадження системних змін.

Особливу увагу учасниці приділили практичним кейсам, обміну досвідом між університетами та міжнародними партнерами, а також розробленню інституційних проєктів, спрямованих на розвиток гендерної рівності у своїх закладах освіти.

До роботи навчального модуля долучилися експертки Advance HE, представники Британської Ради в Україні, української академічної спільноти та London School of Economics. Програма поєднувала навчальні сесії, групову роботу, панельні дискусії, рефлексію та формат Action Learning Sets, що передбачає спільний пошук рішень, взаємну підтримку й обмін професійним досвідом.

Участь Наталії Бєлової у програмі DOWIRA Lead є важливим кроком у розвитку управлінських компетентностей, розширенні міжнародної професійної взаємодії та посиленні спроможності університету впроваджувати сучасні підходи до врядування, забезпечення рівних можливостей і розвитку академічного середовища.

Отримані знання, практики та досвід міжнародної співпраці сприятимуть подальшій роботі над інституційними змінами в університеті, зокрема над розвитком жіночого лідерства, формуванням культури довіри та створенням умов для професійної реалізації всіх членів академічної спільноти.

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника послідовно підтримує розвиток лідерського потенціалу, принципи гендерної рівності та впровадження сучасних європейських підходів до управління вищою освітою.