Кафедра туризмознавства і краєзнавства

Зустріч відбулася в межах вивчення дисципліни «Теорія масових комунікацій та комунікаційних технологій» для студентів другого курсу. Її програму доповнив кінопоказ, який став відправною точкою для професійної розмови про український кінематограф, кіноосвіту та особливості створення неігрового кіно.

Під час спілкування учасники обговорили освітній потенціал документалістики, її роль у сучасному медіапросторі та можливості використання аудіовізуального контенту для осмислення суспільних процесів. Для майбутніх медійників це була нагода почути думки досвідченого фахівця, дізнатися більше про роботу в кінематографі та розширити уявлення про взаємодію журналістики й кіно.

Сергій Марченко поділився враженнями від зустрічі, особливо відзначивши активність студентів і їхню волонтерську роботу на міжнародному кінофестивалі «МІФ» в Івано-Франківську, який відбувся минулого місяця.

«Відбулася надзвичайно тепла й зворушлива зустріч із майбутніми журналістками та доценткою Галиною Пристай. Минулого місяця студенти з викладачкою самовіддано волонтерили на міжнародному кінофестивалі МІФ в Івано-Франківську. Їхню щоденну безкорисливу допомогу з вдячністю згадували і організатори, і члени журі, до складу якого я мав честь увійти. Тоді й пообіцяв за першої нагоди приїхати до них із кінопоказом. Сьогодні вдалося виконати обіцянку», — зазначив режисер.

До заходу також долучилася голова Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України Ольга Терешкун. Вона подякувала студентам, кафедрі та університету за співпрацю й підтримку культурних ініціатив. Технічний супровід кінопоказу забезпечував Іван Марченко — доктор мистецтв у галузі аудіовізуального мистецтва та виробництва.

Доцентка кафедри журналістики Галина Пристай наголосила на цінності таких зустрічей для професійного становлення студентів. За її словами, спілкування з практиками дає змогу не лише поглибити фахові знання, а й отримати нові ідеї для майбутньої роботи.

«Спілкування із Сергієм Марченком та його дружиною Ніною Марченко стало для нас зі студентами джерелом натхнення, нових знань та ідей для професійного розвитку. Такі гостьові лекції мотивують, адже дають можливість поспілкуватися з професіоналами своєї справи, почути їхній досвід і по-новому поглянути на майбутню професію», — відзначила Галина Пристай.

Своїми враженнями поділилася й студентка спеціальності «Журналістика» Анастасія Паканич. Вона підкреслила, що особливо цінною для неї стала можливість почути професійне бачення режисера щодо значення документального кіно та перспектив його розвитку.

«Для мене особливо цінною була можливість почути думки режисера про документальне кіно, його значення та перспективи розвитку. Такі зустрічі надихають і допомагають нам, майбутнім журналісткам, краще зрозуміти роль медіа й мистецтва в сучасному суспільстві», — зазначила студентка.

Гостьові лекції за участю фахівців-практиків є важливою складовою професійної підготовки майбутніх журналістів. Вони допомагають поєднувати теоретичні знання з реальним досвідом, знайомлять студентів із сучасними тенденціями медіа та аудіовізуального мистецтва й надихають на подальший професійний розвиток.

Метою аудиту стало незалежне оцінювання міжнародної діяльності університету, визначення її сильних сторін, перспектив розвитку та можливостей для подальшого посилення міжнародної співпраці.

Під час аудиту проаналізували ключові напрями інтернаціоналізації, зокрема міжнародне партнерство, академічну мобільність, участь у міжнародних освітніх і наукових проєктах, а також організаційні підходи до управління міжнародною діяльністю.

Проведення аудиту є важливим етапом системного розвитку інтернаціоналізації університету. Його результати та рекомендації стануть основою для вдосконалення управлінських підходів, розширення міжнародних партнерств, посилення участі в європейських освітніх і наукових програмах та зміцнення позицій Карпатського університету в міжнародному академічному просторі.

Перед початком засідання присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави.

Традиційно засідання розпочалося з нагородження працівників університету за професійні здобутки, сумлінну працю та внесок у розвиток освіти й науки.

Ректорка університету Валентина Якубів спільно з головою Вченої ради Ігорем Цепендою вручили відзнаки Міністерства освіти і науки України, подяки та нагороди від органів місцевого самоврядування, керівництва університету й профспілкових організацій.

Подяками Міністерства освіти і науки України відзначили:

• Віктора Случика;
• Володимира Федорака;
• Петра Кузенка;
• Андрія Зарічняка;
• Володимира Лущака;
• Олену Дутчак;
• Надію Мельник;
• Лесю Польову.

Подяку міського голови отримала Антоніна Томашевська.

Подякою ректора університету відзначили Інессу Сухорукову.

Грамотою департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації нагородили Нелю Долинко.

Також працівників університету нагородили відзнаками Профспілки працівників освіти і науки України за активну діяльність, соціальне партнерство та внесок у розвиток профспілкового руху.

Почесним знаком Профспілки працівників освіти і науки України «За соціальне партнерство» нагородили Володимира Великочого.

Почесною грамотою Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України відзначили Ольгу Ємець.

Почесним знаком Івано-Франківської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України «За соціальне партнерство» нагородили Еллу Мінцис.

Спільними грамотами обласної організації профспілки та департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації відзначили:

• Оксану Кондур;
• Едуарда Лапковського;
• Марію Марцінків;
• Івана Плеця;
• Сергія Шарина.

Під час засідання також відбулося вручення дипломів доктора філософії. Дипломи отримали Тетяна Корнієнко та Назар Пінчук. Це важливий етап їхнього наукового становлення та визнання результатів дослідницької роботи.

Відзнаки та дипломи стали визнанням професійної діяльності працівників, їхньої відданості університетській спільноті та вагомого внеску в розвиток освіти, науки й соціального партнерства.

Після урочистої частини члени Вченої ради перейшли до розгляду питань порядку денного.

Одним із ключових питань порядку денного стали підсумки вступної кампанії 2026 року, основні тенденції вступу, конкурентоспроможність освітніх програм та чинники формування контингенту здобувачів освіти. Із доповіддю виступила ректорка університету Валентина Якубів.

За результатами вступної кампанії Карпатський національний університет імені Василя Стефаника продемонстрував позитивну динаміку за низкою ключових показників і зміцнив свої позиції серед закладів вищої освіти України.

Зокрема, загальна кількість поданих заяв на вступ до університету та його структурних підрозділів зросла на 38,7% порівняно з 2025 роком. Кількість заяв на бакалаврат за всіма етапами вступної кампанії збільшилася на 37,9%, а прийом на освітній рівень бакалавра зріс на 14,4%.

Відчутні результати продемонстрував і Коледж Карпатського університету. Кількість поданих заяв на освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра збільшилася на 72,2%, а кількість зарахованих вступників — на 20,9%. За кількістю зарахованих на бюджет коледж посів третє місце серед закладів фахової передвищої освіти України. Загалом для нього було передбачено 350 бюджетних місць.

Позитивною є і динаміка позицій університету в загальноукраїнських рейтингах за результатами вступної кампанії. Якщо у 2023–2025 роках Карпатський університет посідав восьме місце серед найпопулярніших закладів вищої освіти України за кількістю заяв вступників на основі повної загальної середньої освіти, то у 2026 році піднявся на шосте місце.

За кількістю зарахованих вступників на бакалаврат і магістратуру на основному етапі вступної кампанії університет посів сьоме місце серед закладів вищої освіти України. Загальна кількість зарахованих на цих рівнях становила 5 699 осіб. За всіма етапами вступної кампанії до університету зарахували 5 879 вступників на бакалаврат, магістратуру та до аспірантури.

Високими є й показники набору на контрактну форму навчання. За кількістю зарахованих на контракт на бакалаврат на основному етапі вступної кампанії Карпатський університет посів четверте місце серед закладів вищої освіти України. На цю форму навчання зарахували 3 301 вступника.

Окремо ректорка відзначила результати вступників із найвищими балами національного мультипредметного тесту: у 2026 році до університету зарахували 59 вступників, які отримали 200 балів.

Наведені показники засвідчують зростання інтересу абітурієнтів до освітніх можливостей Карпатського університету та посилення його позицій у національному освітньому просторі. Водночас аналіз результатів вступної кампанії дає змогу визначити подальші напрями роботи над підвищенням привабливості освітніх програм, удосконаленням профорієнтаційної діяльності та розвитком конкурентних переваг університету.

Ще одним важливим питанням, яке розглянули під час засідання Вченої ради, став проєкт нової Стратегії розвитку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Валентина Якубів представила основні положення документа для обговорення, окреслення стратегічних пріоритетів і подальшого затвердження.

Оновлення Стратегії розвитку є важливим етапом визначення довгострокових орієнтирів діяльності університету, спрямованих на посилення його освітнього й наукового потенціалу, розвиток міжнародної співпраці та зміцнення конкурентоспроможності в умовах сучасних викликів.

У межах візиту відбулися зустрічі з керівництвом університету на чолі з ректоркою, професоркою Валентиною Якубів, а також із науковцями закладу. Учасники обговорили діяльність університету, його науково-освітній потенціал, розвиток дослідницької інфраструктури та можливості популяризації перспективних напрямів підготовки фахівців.

Окрему увагу приділили участі Карпатського університету в національній ініціативі зі створення Мапи хабів талантів України, на якій заклад представлений Хабом DeepTech.

Ольга Будник зазначила, що розпочато серію регіональних візитів, мета яких — популяризувати найкращі освітні та наукові можливості в Україні. Зокрема, представники Фонду відвідують університети, у яких визначено хаби талантів, а також STEM-ліцеї, щоб ознайомитися з їхньою діяльністю та потенціалом.

Мапа хабів талантів України — це національна цифрова платформа, що презентує сильні освітні, наукові та інноваційні напрями українських закладів вищої освіти. Її створили Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту спільно з компанією Activitis Education.

Платформа об’єднує 58 хабів у 22 закладах вищої освіти та охоплює 65 спеціальностей. Вона допомагає вступникам знаходити перспективні освітні програми, лабораторії та можливості для професійного розвитку, а студентам, аспірантам, науковцям, роботодавцям і міжнародним партнерам — відкривати нові напрями досліджень і співпраці.

Хаб DeepTech Карпатського університету належить до стратегічного кластера високотехнологічної промисловості. Його діяльність охоплює передові технології, міждисциплінарні інженерні рішення та розроблення нових композиційних і функціональних матеріалів для енергетики, медицини, оборони й промисловості.

На Мапі представлені освітні можливості університету за спеціальностями G5 «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка», G8 «Матеріалознавство», E1 «Біологія та біохімія», E3 «Хімія», E5 «Фізика та астрономія» та E6 «Прикладна фізика та наноматеріали».

Наукову основу Хабу формують кафедра прикладної фізики і матеріалознавства, яка отримала найвищу оцінку за результатами атестації наукової діяльності, Лабораторія нанотехнологій для матеріалознавства, енергетики та медицини, а також Центр колективного користування науковим обладнанням CNU-NanoLab.

Профіль університету на платформі також висвітлює міжнародні проєкти, здобутки студентів і молодих учених, співпрацю з роботодавцями, програми подвійних дипломів та інноваційну інфраструктуру.

Участь Карпатського національного університету імені Василя Стефаника в ініціативі сприяє ширшому представленню його науково-освітніх можливостей на загальнонаціональному рівні, залученню талановитої молоді та налагодженню нових партнерств із бізнесом, науковими установами й міжнародними організаціями.

Форум став не лише зустріччю людей, яких об’єднують студентські роки та спільна історія, а й платформою для професійного діалогу, обміну ідеями та формування партнерств. Його головна ідея — об’єднати випускників різних поколінь у спільноту, яка підтримує зв’язок з університетом, ділиться досвідом, сприяє професійному становленню молоді та долучається до реалізації важливих освітніх, культурних і суспільних проєктів.

До учасників звернулася ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів, яка наголосила на важливості збереження міцного зв’язку між університетом і його випускниками. Вона відзначила, що професійні здобутки випускників, їхня активна громадянська позиція та внесок у розвиток різних сфер суспільного життя є предметом гордості університетської спільноти. Ректорка підкреслила, що Форум покликаний стати платформою для відкритого діалогу, обміну досвідом, налагодження нових партнерств і започаткування спільних ініціатив. Адже університетська спільнота не завершується отриманням диплома — вона продовжує об’єднувати людей, які зберігають спільні цінності, підтримують рідний університет і готові разом працювати задля його розвитку та майбутнього України.

Програма Форуму розпочалася з паралельних панельних дискусій за трьома напрямами — «Бізнес», «Освіта» та «Мистецтво, культура, спорт». До розмов долучилися випускники університету, які сьогодні представляють різні професійні сфери, обіймають керівні посади, реалізовують власні проєкти та роблять вагомий внесок у розвиток Прикарпаття й України.

Учасники ділилися професійними історіями, обговорювали виклики, які постають перед їхніми галузями, говорили про досвід ухвалення рішень, роль освіти у формуванні успішної кар’єри та можливості співпраці між університетом і професійними спільнотами.

Панельна дискусія «Бізнес»: досвід, рішення та можливості партнерства

Панельна дискусія «Бізнес» стала майданчиком для обговорення підприємництва, управління, розвитку компаній та взаємодії бізнесу з освітнім середовищем. Учасники мали нагоду почути практичні історії людей, які працюють у різних секторах економіки, керують підприємствами й організаціями та щодня ухвалюють рішення в умовах мінливого ринку.

До дискусії долучилися:

• Олег Дацко — голова Ради директорів ТОВ «Прикарпатенерготрейд»;
• Дмитро Романюк — член правління Бізнес Асоціації Івано-Франківська, підприємець;
• Ольга Брегін — директорка аудиторської компанії «ВЕКТОР АУДИТУ»;
• Маргарита Бойко — генеральна директорка готельно-ресторанного комплексу «Надія»;
• Ліліана Пенгрин — генеральна директорка Вигодського лісокомбінату, заступниця директора ТОВ «Уніплит»;
• Оксана Салей — директорка ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби».

Обговорення дало змогу розглянути підприємницьку діяльність крізь призму реального досвіду, професійної відповідальності та пошуку ефективних рішень. Важливим складником такого діалогу стала можливість налагодження контактів між представниками бізнесу й університетом, зокрема для розвитку партнерства, професійної орієнтації студентів і створення нових можливостей для практичної підготовки майбутніх фахівців.

Панельна дискусія «Освіта»: формування майбутнього української освіти

Освітній напрям об’єднав представників органів влади, університетської спільноти, шкільної освіти та професійних об’єднань. У центрі уваги були розвиток освітнього середовища, педагогічна майстерність, роль учителя в суспільстві та актуальні завдання української освіти.

Спікерами панельної дискусії стали:

• Ігор Мандар — заступник голови Івано-Франківської обласної військової адміністрації;
• Ігор Цепенда — голова Вченої ради Карпатського національного університету імені Василя Стефаника;
• Наталія Нешпір — учителька Наукового ліцею імені Миколи Сабата, заслужений учитель України;
• Леся Павлюк — учителька Ліцею № 7, переможниця національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2024;
• Андрій Дем’янчук — виконувач обов’язків заступника голови Федерації профспілок України, голова Івано-Франківської міської організації Профспілки працівників освіти і науки;
• Леся Надвірнянська — заступниця голови ВП «Асоціація сертифікованих педагогічних працівників України» в Івано-Франківській області.

Учасники поділилися баченням сучасних освітніх трансформацій, обговорили виклики, які постають перед педагогами, та значення професійного розвитку вчителів. Окремий вимір розмови — зв’язок між університетською підготовкою майбутніх педагогів і практичним досвідом тих, хто вже сьогодні формує освітнє середовище.

Зустріч стала можливістю осмислити роль університету у підготовці нового покоління фахівців, які не лише володіють ґрунтовними знаннями, а й готові відповідати на суспільні виклики, упроваджувати зміни та розвивати українську освіту.

Панельна дискусія «Мистецтво, культура, спорт»: досвід, що надихає

Третій напрям об’єднав представників мистецького, культурного, медійного та спортивного середовищ. Учасники говорили про значення культури для суспільства, роль мистецтва у збереженні національної ідентичності, можливості сучасних медіа та важливість популяризації українського культурного надбання.

Своїм досвідом поділилися:

• Володимир Рудницький — директор Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк;
• Алла Пасс — тележурналістка, кореспондентка ТСН на телеканалі «1+1»;
• Олеся Пасічняк — заслужена артистка України, акторка драматичного театру імені Івана Франка;
• Валерій Твердохліб — художник, завідувач реставраційного відділу Івано-Франківського краєзнавчого музею;
• Богдан Томенчук — український поет, освітянин;
• Ігор Дебенко — генеральний директор Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина».

Розмова засвідчила багатогранність професійних шляхів випускників університету та їхню роль у культурному й суспільному житті. Досвід спікерів став нагодою для обміну думками про творчість, професійну самореалізацію, збереження культурної спадщини та відповідальність фахівців перед суспільством.

Усі три панельні дискусії об’єднала спільна ідея: університетська освіта є фундаментом, на якому вибудовується подальший професійний шлях, а зв’язок між випускниками та альма-матер може стати основою для нових партнерств, спільних проєктів і можливостей для наступних поколінь студентів.

Продовженням Форуму став урочистий гала-вечір в актовій залі університету, який об’єднав учасників у теплій атмосфері зустрічей, спогадів, вдячності та гордості за рідну альма-матер. Серед почесних гостей Форуму була Ольга Будник — радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

Особливим складником вечора стала презентація Асоціації випускників Стефаника — ініціативи, покликаної об’єднати випускників різних років і професій, підтримувати сталі зв’язки з університетом та створювати можливості для взаємодії, наставництва й реалізації спільних задумів.

Важливою частиною програми стало урочисте відзначення випускників за професійні досягнення та внесок у розвиток суспільства й університету. Їхні історії — приклад того, як знання, здобуті в університетських аудиторіях, стають основою професійного становлення, особистих досягнень і суспільно значущих справ.

Ще однією ініціативою, представленою під час гала-вечора, стало започаткування «Літопису Стефаника: історія, яку творимо разом». Його мета — зберігати спогади, історії, світлини та побажання випускників, формуючи живу пам’ять про університет і людей, які творили та продовжують творити його історію.

У межах вечора також презентували ідею благодійного фонду випускників та ініціативу іменних стипендій для талановитих студентів. Ці проєкти покликані розширити можливості підтримки молоді, заохочувати академічні й творчі здобутки та посилювати взаємодію між різними поколіннями університетської спільноти.

Окреме місце в програмі посів нетворкінг «Зв’язок поколінь — сила спільноти». Він дав змогу учасникам продовжити знайомства, відновити давні контакти, обмінятися професійними ідеями та обговорити можливі напрями майбутньої співпраці.

Святкову атмосферу гала-вечора створили талановиті випускники університету. Перед гостями виступили ансамбль танцю «Дивоцвіт», Наталія Онищук, Юрій Гресько, Діана Бігун і гурт «БУДЬМО». Мистецькі виступи стали яскравим доповненням зустрічі, підкресливши творчий потенціал університетської спільноти та її внесок у культурне життя Прикарпаття.

Партнерство, що об’єднує

Проведення першого Форуму випускників стало можливим завдяки підтримці партнерів і спонсорів, які долучилися до реалізації ініціативи та підтримали ідею об’єднання університетської спільноти.

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника висловлює щиру вдячність за партнерство та підтримку:

• ФГ «Геліос»;
• Uniplyt;
• «ОттоГанс»;
• NADIYA Hotel & Restaurants;
• Veles Mall;
• Lemker;
• Профкому студентів та аспірантів КНУВС.

Спільна участь університету, випускників і партнерів засвідчує важливість взаємодії між освітою, бізнесом, культурою та громадянським суспільством. Саме завдяки таким зв’язкам виникають нові ідеї, розширюються можливості для молоді та формуються передумови для реалізації ініціатив, що мають значення для університету й регіону.

Перший Форум випускників Карпатського національного університету імені Василя Стефаника став важливим кроком до формування активної спільноти, у якій цінують спільну історію, підтримують професійні досягнення одне одного та разом працюють над майбутнім.

Адже університет — це не лише роки навчання, лекції й дипломи. Це люди, зустрічі, цінності та зв’язки, які залишаються на все життя. І незалежно від того, скільки часу минуло після випуску, альма-матер завжди залишається місцем, куди хочеться повертатися.

Форум започаткував нову традицію — традицію зустрічатися, підтримувати одне одного, ділитися досвідом і творити спільну історію Карпатського університету.

Метою дводенної зустрічі стало поглиблення співпраці між європейськими університетами, обмін досвідом  щодо підтримки кар’єрного зростання працівників, активне впровадження планів гендерної рівності, а також пошук практичних рішень для формування університетського середовища, у якому принципи рівності, підтримки та поваги до потреб людини стають невід’ємною складовою інституційної культури.

Перший день воркшопу був присвячений практичним інструментам забезпечення рівних можливостей для працівників закладів вищої освіти, розвитку кар’єрного консультування та формуванню прозорих і справедливих підходів до управління людськими ресурсами.

19 жовтня модерувала зустріч Катерина Фомін, доцентка кафедри англійської філології, провідна фахівчиня відділу управління проєктами КНУВС, керівниця завдання проєкту EDUC-WIDE.

Учасників привітали професорка Katalin Füzér, керівниця проєкту EDUC-WIDE в Університеті Печа та Ірина Григорук, начальниця науково-дослідної частини, доцентка кафедри управління та бізнес-адміністрування, керівниця проєкту в КНУВС.

Представниці Університету Масарика Iva Lízalová та Natálie Miklánková поділилися досвідом розвитку системи кар’єрного консультування для працівників університету. У центрі уваги були практичні механізми підтримки професійного розвитку і перетворення стратегічних цілей університету на конкретні послуги й можливості для персоналу.

Aina Enstad з Університету Південно-Східної Норвегії представила підходи до переходу від окремих кар’єрних ініціатив до системних інституційних практик. Обговорення засвідчило важливість інтеграції професійного розвитку працівників у загальну стратегію університетського управління.

Окрему увагу було приділено прозорості оплати праці у вищій освіті. Представниця Університету Печа Csenge Láng порушила питання сучасних підходів до забезпечення прозорості винагороди, справедливості систем оплати праці та перспектив їх удосконалення в університетському середовищі.

Завершила змістовну програму першого дня спільна творча сесія, фасилітувала яку Claudia Dell’Uomo d’Arme з Університету Париж Нантер. Ініціатива запропонувала учасникам осмислити гендерну рівність через особистий досвід, мову, ідентичність та академічну солідарність. Такий підхід доповнив обговорення управлінських механізмів гуманістичним виміром, наголошуючи на тому, що в центрі інституційних політик мають залишатися люди, їхні потреби, гідність та можливості для самореалізації.

Роботу другого дня відкрила Тетяна Солоджук, начальниця відділу управління проєктами, доцентка кафедри фінансів, керівниця завдання проєкту EDUC-WIDE.

Про європейський політичний контекст розвитку інклюзивної гендерної рівності у сфері досліджень та інновацій доповіла Martina Cannone, представниця Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії.

Український досвід гендерно орієнтованого бюджетування та роль закладів вищої освіти в його розвитку представила Оксана Цюпа, доцентка кафедри фінансів КНУВС, національна експертка з управління публічними фінансами та гендерно орієнтованого бюджетування в Україні.

Увагу учасників привернула доповідь Ester Cois, професорки Університету Кальярі, президентки Національної конференції органів із питань забезпечення рівності в університетах Італії, про перехід від формального прийняття планів гендерної рівності до реальних інституційних змін і формування культури турботи.

Спільною темою експертних виступів стало розуміння гендерної рівності не як окремого напряму університетської політики, а як наскрізного принципу управління, що має впливати на ухвалення рішень, розподіл ресурсів, професійні можливості та повсякденне життя університетської спільноти.

Центральною частиною другого дня стала інтерактивна робоча сесія «Гендерна рівність у дії: розбудова інклюзивних університетів, орієнтованих на підтримку та врахування потреб людини», концепцію якої спільно розробили Тетяна Солоджук і Claudia Dell’Uomo d’Arme, що й фасилітували виконання цього завдання учасницями.

Замість традиційного формату презентацій учасникам запропонували спільно дослідити, як принципи гендерної рівності реалізуються в різних університетах та які інституційні практики можуть бути корисними для інших партнерів.

Учасники працювали над розмежуванням практик, які можна відносно легко адаптувати, підходів, що потребують змін в інституційних або нормативних умовах, та спільних принципів, які можуть бути реалізовані різними університетами з урахуванням їхніх особливостей.

Для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника участь у формуванні програми, експертних обговореннях і фасилітації спільної роботи стала можливістю не лише представити український досвід, а й зробити безпосередній внесок у розвиток спільних європейських підходів до забезпечення гендерної рівності у вищій освіті.

Головний висновок воркшопу полягає в тому, що справжня гендерна рівність починається там, де університети переходять від декларацій і формальних стратегій до конкретних управлінських рішень, інституційних практик та культури взаємної поваги, підтримки й відповідальності.

Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту EDUC-WIDE, що фінансується Європейським Союзом за програмою Horizon Europe.

У зустрічі взяли участь ректорка університету Валентина Якубів та представник «БРІТ» Сергій Максим’юк. У розмові також взяла участь провідний фахівець відділу взаємодії зі стейкхолдерами Зореслава Подольська.

Документ передбачає об’єднання зусиль університету та громадської організації для створення нових можливостей у сфері освіти, популяризації науки, розвитку творчого потенціалу дітей і молоді та впровадження інноваційних підходів до навчання.
Одним із ключових напрямів партнерства стане розвиток STEAM-освіти, що поєднує науку, технології, інженерію, мистецтво й математику. Співпраця сприятиме організації інтерактивних освітніх заходів, майстер-класів, лекцій, тренінгів, воркшопів та профорієнтаційних програм із залученням експертів і фахівців обох сторін.

Важливою складовою взаємодії стане використання освітніх і матеріально-технічних можливостей партнерів. Зокрема, спільні ініціативи планують реалізовувати на базі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та Наукового містечка «Нова Енергія» — проєкту ГО «БРІТ».

Меморандум також передбачає обмін досвідом та інформацією про освітні й культурні проєкти, взаємне залучення учасників до заходів, а також співпрацю в розробці та реалізації грантових ініціатив регіонального, всеукраїнського й міжнародного рівнів.

Партнерство покликане сприяти розвитку неформальної освіти, популяризації наукових знань, підтримці творчих ініціатив і формуванню середовища, у якому діти та молодь матимуть більше можливостей для інтелектуального розвитку, експериментування й реалізації власних ідей.

Підписання меморандуму відкриває нові перспективи для об’єднання освітнього, наукового та інноваційного потенціалу партнерів задля створення сучасних освітніх можливостей і розвитку громад.

Відзнаку присуджено за працю, що відкриває маловідомі сторінки української політичної історії та привертає увагу до складних процесів формування національного руху й міжнародних зв’язків українців у першій половині ХХ століття.

Книжка Івана Монолатія «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» вийшла друком у видавництві «Лілея-НВ» у 2023 році. Видання обсягом 448 сторінок із 16 сторінками ілюстрацій присвячене Якову Макогону (1880–1956) — українцеві за походженням, який реалізував себе у Сполучених Штатах Америки та став однією з маловідомих і загадкових постатей української політичної історії.

У дослідженні професор Іван Монолатій реконструює життєвий шлях Якова Макогона, аналізуючи його діяльність на перетині українського національного руху, міжнародної політики, фінансових інтересів і розвідувальних операцій. Значну увагу приділено його участі в українських політичних ініціативах міжвоєнного періоду, діяльності українських бюро в Лондоні, Женеві та Празі, а також обставинам, які сприяли появі численних версій, припущень і політичних легенд навколо його постаті.

Автор розглядає Якова Макогона не лише як об’єкт біографічного дослідження, а й як приклад складної взаємодії особистих амбіцій, політичного підприємництва та прагнення впливати на майбутнє України. Принципова особливість книжки — критичне осмислення образу Макогона як «уявленої української людини», чия ідентичність, політичні задуми та суспільна репутація формувалися під впливом транснаціональних зв’язків, конкуренції інтересів і нестабільності міжвоєнного світу.

Працюючи з історичними джерелами, дослідник прагне відокремити документально підтверджені факти від припущень і міфологізованих інтерпретацій, водночас окреслюючи межі історичного пізнання цієї непересічної особистості. Завдяки такому підходу книжка розширює уявлення про українську політичну еміграцію, міжнародні виміри національного руху та роль неформальних учасників політичних процесів ХХ століття.

Видання адресоване історикам, політологам, дослідникам міжнародних відносин і національної безпеки, а також усім, хто цікавиться маловідомими сторінками української історії.

Це не перше визнання праці науковця. У 2024 році книжку Івана Монолатія номінували на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Того ж року автор став лауреатом Премії імені Леся Танюка «За збереження історичної пам’яті» та отримав Академічну нагороду імені Василя Стефаника Карпатського національного університету імені Василя Стефаника в номінації «Найкраща монографія».

Щиро вітаємо професора Івана Монолатія з новим визнанням його наукової праці! Відзнака засвідчує важливість досліджень, спрямованих на осмислення української історії, повернення маловідомих постатей у науковий і суспільний простір та збереження історичної пам’яті.

Саме тут, 2 жовтня 1951 року, прийняли свій останній бій троє учасників українського підпілля: окружний провідник ОУН Іван Кулик («Сірий»), провідник Юрій Дронюк («Яр») та його побратимка, підпільниця й друкарка Анна Дронюк («Муха»). Їхня боротьба стала частиною історії національно-визвольного руху на Коломийщині, де українське підпілля продовжувало опір радянському тоталітарному режиму навіть на початку 1950-х років.

Відновлення криївки стало можливим завдяки наполегливій праці волонтера й активного громадського діяча Геннадія Романюка та його однодумців. Спільними зусиллями вони повернули цьому місцю історичну пам’ять і перетворили його на осередок національного виховання, де минуле промовляє до сучасників через спогади, розповіді, повстанські пісні та живе спілкування. Гостинна зустріч із традиційними стравами, зокрема баношем, доповнила атмосферу щирості й поваги до українських звичаїв.

Звертаючись до молоді, ініціатор відновлення криївки Геннадій Романюк наголосив на важливості збереження історичної пам’яті та передавання її наступним поколінням:

«Криївка на Царинці — живий нерв нашої історії. Ми відновлювали її з дерева й глини для того, щоби сюди приходила молодь і відчувала: коріння нації неможливо випалити ані тортурами, ані забуттям. Наші захисники розповідають, що живуть у таких же криївках, захищаючи свободу українського народу сьогодні».

Значення цього місця для історії рідного краю та національної пам’яті підкреслив завідувач кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Микола Васильчук:

«Для мене Великий Ключів і присілок Царинка — не тільки топоніми на карті мого дитинства, а також сакральний простір нашої національної пам’яті. Подвиг Івана Кулика “Сірого”, Юрія Дронюка “Яра” та Анни Дронюк “Мухи” восени 1951 року не був випадковістю, а закономірним проявом запеклого спротиву всієї Коломийської округи ОУН, яка найдовше чинила організований опір тоталітарній імперії. Навіть на початку 1950-х років, коли радянська каральна машина кинула сюди колосальні сили МДБ, це підпілля діяло, тримало зв’язок, випускало агітаційні матеріали та вірило в розвал радянської тюрми народів».

До розмови про історичне значення визвольної боротьби долучилася головна редакторка коломийської газети «Вільний голос» Валентина Близнюк. Вона акцентувала на важливості збереження пам’яті про героїв минулого та усвідомлення молоддю власної відповідальності за майбутнє України:

«Подвиг повстанців вражає. Відходять у вічність свідки тих подій, але незмінною залишається ідея свободи. Сучасна молодь — спадкоємці тієї великої сили, яка ламала хребет радянській каральній машині. Наш обов’язок — завершити справу УПА, шістдесятників, героїв Майдану. Ця криївка доводить: український корінь глибший за будь-який ворожий штик, і з нього завжди проростатиме наша Перемога».

Науковиця кафедри філології Галина Волощук провела паралель між боротьбою українського підпілля в минулому та спротивом сучасних захисників України:

«Коли ми стоїмо біля цієї відновленої криївки, то бачимо очевидну історичну паралель: сьогоднішні Збройні Сили України у тих самих окопах і підземних бліндажах на сході та півдні захищають нашу українську незалежність від московського окупанта. Ця криївка доводить: коріння нашого спротиву глибше, ніж ворог може собі уявити, і саме тому нас не зламати».

У поїздці також взяли участь заступниця директора з виховної роботи, провідна фахівчиня Центру досліджень «Покутської трійці» Оксана Ковальчук, бібліотекарка інституту Галина Гнатюк та викладачка кафедри філології Оксана Остапчук.

Такі зустрічі мають особливе значення для майбутніх учителів української мови та літератури, адже допомагають глибше пізнати історію рідного краю, усвідомити роль українського слова у збереженні національної пам’яті та відчути особисту відповідальність за передавання історичної правди наступним поколінням. Безпосереднє знайомство з місцями боротьби й пам’яті доповнює академічні знання живими свідченнями, людськими історіями та емоційним осмисленням минулого.

Колектив Коломийського навчально-наукового інституту висловлює щиру вдячність Геннадію Романюку та його команді за віддану працю зі збереження історичної спадщини, змістовну зустріч, гостинність і можливість доторкнутися до живої історії. Дякуємо панові Роману за виконання повстанських пісень, а журналістці Валентині Близнюк — за ініціативу, завдяки якій відбулася ця важлива для молоді подорож.

Схиляємо голови перед усіма поколіннями українців, які боролися за свободу рідної землі, та перед сучасними Героями, які сьогодні захищають Україну на передовій. Пам’ять про незламність попередників єднає покоління й нагадує: боротьба за незалежність триває, а збереження історичної правди — наш спільний обов’язок.