Студенти-журналісти КНУВС отримали міжнародні подяки за волонтерську підтримку кінопремії МІФ

За вагомий внесок в організацію та проведення подій кінопремії МІФ 21 студент і доцентка Галина Пристай отримали 22 подяки міжнародного значення.

Родіон Волков висловив вдячність керівництву університету та його колективу за співпрацю, а також відзначив відповідальність і злагоджену роботу студентської команди.

«Спасибі ректорці Валентині Якубів, проректорам та колективу вишу за співпрацю. Щиро вдячний студентам-журналістам другого курсу та доцентці Галині Пристай за вагомий внесок в організацію II міжнародної кінопремії МІФ. Завдяки злагодженій роботі команди кіноактори, продюсери й режисери з України та інших країн відчули щирість, відкритість у спілкуванні та належний супровід усіх подій», — зазначив Родіон Волков.

Нагадаємо, 11–13 вересня Карпатський національний університет імені Василя Стефаника став одним із майданчиків проведення фестивальних заходів. У стінах університету відбулися майстер-класи, творчі зустрічі, презентації та професійні дискусії за участю представників українського й міжнародного кіномистецтва. Події стали платформою для професійного діалогу, обміну досвідом і налагодження культурної співпраці.

Внесок університету в організацію кінопремії також було відзначено під час урочистого закриття Міжнародної премії М.І.Ф. Карпатський національний університет імені Василя Стефаника отримав відзнаку за співорганізацію заходів премії.

Для студентів участь у фестивалі стала нагодою не лише долучитися до важливої культурної події, а й застосувати професійні знання на практиці. Студентка Ірина Кера поділилася враженнями від волонтерського досвіду:

«Для мене волонтерство на II міжнародній кінопремії МІФ стало цінним досвідом і можливістю долучитися до важливої культурної події. Було цікаво працювати в команді, спілкуватися з представниками українського та міжнародного кіномистецтва й бачити, як організовується захід такого масштабу. Як студентка-журналістка, я отримала нагоду застосувати свої знання на практиці, розвинути комунікаційні навички та відчути, наскільки важливими є командна робота й волонтерська підтримка. Рада, що змогла зробити свій внесок у проведення фестивалю та стати частиною цієї події».

Отримані подяки й відзнаки засвідчують вагомий внесок університетської спільноти в реалізацію масштабних культурних ініціатив і підтримку сучасного українського кіномистецтва. Для студентів такі проєкти є важливою можливістю здобувати практичний досвід, розвивати комунікаційні навички та налагоджувати професійні контакти з представниками української й міжнародної кіноспільноти.

Магістранти кафедри біохімії та біотехнології представили результати досліджень на міжнародній конференції MCYR 2026

Конференція об’єднала молодих дослідників різних спеціальностей і стала міжнародним майданчиком для презентації актуальних наукових результатів, обговорення їхнього практичного значення та розвитку академічної співпраці.

Вікторія Задарко, магістрантка першого року навчання, представила доповідь «Miscanthus sinensis Responses to Rare Earth Element Stress» («Реакції Miscanthus sinensis на стрес, спричинений рідкісноземельними елементами»). Науковий керівник дослідження — доцент кафедри біохімії та біотехнології Віктор Гусак.

У роботі досліджено реакції рослини Miscanthus sinensis на забруднення ґрунту сумішшю рідкісноземельних елементів: лантану (La), церію (Ce), празеодиму (Pr), неодиму (Nd) і самарію (Sm). Дослідники аналізували особливості росту рослин і розподіл біомаси, елементний склад коренів та листків, ультраструктуру поверхні листків, а також термічні характеристики рослинної біомаси.

За результатами експерименту рідкісноземельні елементи виявили в коренях рослин, але не в надземних органах. За високого рівня забруднення спостерігали пригнічення росту пагонів, виражені структурні пошкодження листків і зменшення оціненої частки целюлозного компонента біомаси.

Отримані результати свідчать про потенціал міскантусу для фітостабілізації ґрунтів, забруднених рідкісноземельними елементами. Водночас дослідження показало, що високі концентрації забруднювачів можуть негативно впливати на стан рослин і якість їхньої надземної біомаси. Це важливо враховувати під час оцінювання можливостей використання рослин для відновлення забруднених територій.

Євген Андрощук, магістрант другого року навчання, презентував доповідь «Natural Deep Eutectic Solvents for Enhanced Extraction of Anthocyanins and Polyphenols from Plant Materials» («Природні глибокі евтектичні розчинники для підвищення ефективності вилучення антоціанів і поліфенолів із рослинної сировини»). Науковий керівник — кандидат біологічних наук Володимир Швадчак.

Дослідження присвячене використанню природних глибоких евтектичних розчинників на основі гліцеролу для вилучення біологічно активних сполук із рослинної сировини. У межах роботи охарактеризовано властивості розчинникових систем із проліном, щавлевою та лимонною кислотами, а також оцінено ефективність екстракції антоціанів із порошку ягід лохини та фенольних сполук із порошку кореня родіоли.

Найвищу ефективність серед досліджених систем продемонстрував розчинник на основі щавлевої кислоти та гліцеролу в молярному співвідношенні 0,1:1. Крім того, дослідник проаналізував вплив додавання води, температури й тривалості екстракції на вихід цільових сполук.

Результати роботи важливі для пошуку ефективних підходів до вилучення біологічно активних речовин із рослинних матеріалів. Такі дослідження розширюють можливості використання рослинної сировини та сприяють удосконаленню методів отримання сполук, перспективних для подальших біотехнологічних і біохімічних досліджень.

Обидва дослідження виконувалися у співпраці з науковцями партнерських установ України та Чехії. Міжнародна взаємодія дає магістрантам можливість працювати із сучасними методами дослідження, обговорювати отримані результати з представниками різних наукових напрямів і долучатися до міжнародного академічного середовища.

Участь у MCYR 2026 стала важливим етапом професійної підготовки молодих дослідників. Представлення власних напрацювань міжнародній аудиторії сприяє розвитку навичок наукової комунікації, поглибленню фахових знань і встановленню нових професійних контактів.

Вітаємо Вікторію Задарко та Євгена Андрощука з успішною презентацією наукових досліджень і бажаємо подальших здобутків, нових відкриттів та успішного продовження наукової діяльності!

«На зв’язку з дотиком»: студенти Карпатського університету представили інклюзивні мистецькі проєкти

Захід відбувся в залі літератури з мистецтва бібліотеки для членів Івано-Франківської первинної територіальної організації Українського товариства сліпих (УТОС). Подію приурочили до Міжнародного дня білої тростини та Дня української писемності й мови. Її мета — привернути увагу до потреб людей із порушеннями зору, популяризувати принципи доступності та сприяти розбудові безбар’єрного середовища.

Ініціаторами проведення заходу стали очільник Івано-Франківської обласної організації УТОС Анатолій Кучміль і керівниця Центру дослідження стратегій універсального дизайну Карпатського університету, професорка Надія Бабій. Університет на відкритті представив директор Навчально-наукового інституту мистецтв Володимир Федорак.

Виставка демонструє, як мистецтво й дизайн можуть допомагати долати бар’єри та відкривати доступ до культурного надбання людям із різними потребами. Серед найпомітніших експонатів — серія тифлокниг, що охоплює навчальну абетку, каталог творів прикарпатських художниць, тактильну адаптацію повісті Марії Матіос «Солодка Даруся» та інтерактивне видання про метаморфози маленького метелика. Також відвідувачам представили ігри «Острів скарбів» та «Емоційний лабіринт», розроблені для змішаних груп.

Центральне місце в експозиції посідають постери випускниці кафедри Людмили Охват «Приймаємо? Цінність кожного в будь-якому вигляді. Інклюзія — як прийняття іншого». Їхній ключовий меседж — «Кожен має право на високу цінність, бо створений одним відомим Автором» — акцентує на гідності кожної людини та важливості прийняття різноманітності.

Окремий блок становлять тактильні адаптації творів українських художників-модерністів Василя Єрмілова, Олександри Екстер, Казимира Малевича, Анатоля Петрицького, Вадима Меллера та Олександра Архипенка. Завдяки таким рішенням відвідувачі з порушеннями зору можуть ознайомлюватися з мистецькими творами через дотик, відкриваючи нові способи сприйняття візуальної культури.

Програму доповнила спеціальна лекція про складну долю українського авангарду, адаптована для незрячих і слабозорих відвідувачів. Її підготувала доцентка кафедри дизайну і теорії мистецтв Ірина Чмелик спільно зі студентами спеціалізації «Графічний дизайн» Марією Штайден, Вікторією Шмітик, Анною Косенко та Валентиною Кос.

Організатори наголошують на праві кожного громадянина України, незалежно від стану здоров’я, на повноцінний доступ до якісних освітніх і культурних матеріалів рідною мовою. Важливим завданням ініціативи є не лише створення доступного контенту, а й формування культури уважного ставлення до людей з інвалідністю, розуміння їхніх потреб і визнання цінності кожної особистості.

Виставка-воркшоп «На зв’язку з дотиком» триватиме до 28 жовтня в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Франка за адресою: вул. В’ячеслава Чорновола, 22, четвертий поверх.

Представлені роботи засвідчують, що універсальний дизайн може бути дієвим інструментом створення безбар’єрного культурного простору, у якому мистецтво стає доступнішим, а можливості для пізнання й творчості — відкритими для кожного.

Випускника КНУВС Івана Юрійчука призначено заступником Міністра освіти і науки України

Іван Юрійчук народився на Івано-Франківщині, у селі Нижній Вербіж Коломийського району. У 2001 році закінчив Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, нині — Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, за спеціальністю «Фізика», здобувши кваліфікацію фізика, викладача.

Для університетської спільноти професійні здобутки випускників і їхня участь у розвитку держави є важливим свідченням значення якісної освіти. Знання, компетентності та досвід, здобуті під час навчання, стають підґрунтям для подальшого професійного зростання, реалізації суспільно важливих завдань і відповідальної роботи на благо України.

Бажаємо Іванові Ярославовичу успіхів у новій відповідальній ролі, виважених рішень, витримки, наснаги та вагомих результатів у розвитку якісної й доступної загальної середньої освіти в Україні!

Пишаємося нашими випускниками, які своєю працею долучаються до розбудови держави та творення майбутнього української освіти.

Erasmus Days 2026 у Карпатському університеті: досвід, що відкриває можливості

Із вітальним словом до учасників звернулася проректорка з науково-педагогічної роботи і міжнародної діяльності Лілія Туровська. Вона наголосила на важливості міжнародної співпраці для розвитку університету, розширення академічних можливостей і впровадження європейського досвіду в освітню та наукову діяльність.

Програму заходу відкрила начальниця відділу управління проєктами Тетяна Солоджук із доповіддю «Erasmus+: можливості, що об’єднують, розвивають і змінюють». Учасники ознайомилися з можливостями програми, її роллю у формуванні міжнародних партнерств і підтримці проєктів, спрямованих на вдосконалення освітніх практик, розвиток досліджень та інституційні зміни.

Важливою частиною події стали презентації успішних практик і результатів проєктів Erasmus+. У межах тематичного блоку «Партнерство без кордонів: успішні практики та результати проєктів Erasmus+» представили досвід реалізації кількох міжнародних ініціатив.

Зокрема, керівник проєкту BOOSTSCIENCE Володимир Лущак розповів про відповідний проєктний досвід. Василь Климончук представив ініціативу EG4HDCEEU4UI, Лілія Мідак — проєкт GREENCHEM, а Володимира Бойчук — SPACE_READY та RISE-UP. Презентації дали змогу ознайомитися з різними напрямами міжнародної проєктної діяльності університету та практиками співпраці з партнерами.

Окремий тематичний блок — «Європейські орієнтири: досвід, що змінює університет» — був присвячений проєктам, які сприяють розвитку наукової інфраструктури, вдосконаленню освітніх підходів і впровадженню європейського досвіду в університетське середовище. Володимир Коцюбинський презентував RISE-UP, Леся Данилюк — ES PRSE EU, а Ольга Хацевич — MEOEU.

Завдяки виступам учасники мали змогу дізнатися про результати проєктної діяльності, досвід взаємодії з міжнародними партнерами та практичні зміни, які реалізація таких ініціатив приносить університету. Представлені проєкти засвідчили важливість системної участі в міжнародних програмах для розвитку дослідницького потенціалу, освітнього середовища й академічних зв’язків.

Інтерактивну частину заходу провела Катерина Кобута, перекладачка відділу міжнародних зв’язків. Під час сесії «Erasmus+: знайди свою можливість» учасники мали нагоду обговорити шляхи долучення до міжнародних проєктів, пошуку партнерів і використання можливостей програми для професійного та академічного розвитку.

Завершився захід підбиттям підсумків Erasmus Days 2026. Зустріч стала майданчиком для обміну досвідом, поширення результатів міжнародної проєктної діяльності та заохочення університетської спільноти до участі в нових освітніх і наукових ініціативах.

Участь у програмі Erasmus+ відкриває для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника нові можливості для міжнародної співпраці, розвитку наукових досліджень, удосконалення освітніх програм і зміцнення партнерств із європейськими закладами та організаціями.

Цифровізація, відкрита наука та партнерство з громадою: візит до Університету Південно-Східної Норвегії

Ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів та керівниця навчально-наукового центру досліджень, проєктів та наукової інформації Тетяна Гринишак відвідали Університет Південно-Східної Норвегії — партнерський заклад у межах альянсу європейських цифрових університетів EDUC.

Візит відбувся в межах грантового проєкту EDUC-WIDE — «EmpoWering EDUC for Inclusive Development of the ERA» («Посилення EDUC для інклюзивного розвитку Європейського дослідницького простору»), який реалізується за підтримки програми ЄС «Горизонт Європа».

Під час робочих зустрічей основну увагу приділили цифровізації управлінських процесів, аналітиці даних, розвитку репозитаріїв, відкритій науці та цифровим інструментам управління дослідженнями. Разом із норвезькими колегами та представниками Університету Масарика (Чехія) учасниці візиту обмінялися досвідом і обговорили практики, які можуть сприяти розвитку університетів.

Важливою частиною програми стала зустріч із представниками муніципалітету міста Драмен. Колеги поділилися досвідом співпраці міста з університетом та обговорили спільні проєкти. Окремо йшлося про підтримку українців, яких Драмен прийняв від початку повномасштабного вторгнення. Валентина Якубів запропонувала налагодити співпрацю нашого університету з українською громадою міста через освітні й культурні ініціативи, спрямовані на збереження української мови, культури, традицій та зв’язку з Батьківщиною.

Також представниці університету відвідали кампус Вестфолд, де ознайомилися з роботою Наукового парку та наукових лабораторій. Особливий інтерес викликало використання симуляторів у навчанні: моделювання реальних професійних ситуацій дає студентам змогу відпрацьовувати практичні навички та готуватися до майбутньої роботи.

Візит став можливістю поглибити міжнародне партнерство та перейняти досвід для розвитку цифрового управління, дослідницької інфраструктури й практичної підготовки студентів.

Щиро дякуємо Університету Південно-Східної Норвегії за гостинність, відкритість і змістовну програму, а норвезьким та чеським колегам — за плідний обмін досвідом і підтримку України!