День: 21.10.2026

Саме тут, 2 жовтня 1951 року, прийняли свій останній бій троє учасників українського підпілля: окружний провідник ОУН Іван Кулик («Сірий»), провідник Юрій Дронюк («Яр») та його побратимка, підпільниця й друкарка Анна Дронюк («Муха»). Їхня боротьба стала частиною історії національно-визвольного руху на Коломийщині, де українське підпілля продовжувало опір радянському тоталітарному режиму навіть на початку 1950-х років.

Відновлення криївки стало можливим завдяки наполегливій праці волонтера й активного громадського діяча Геннадія Романюка та його однодумців. Спільними зусиллями вони повернули цьому місцю історичну пам’ять і перетворили його на осередок національного виховання, де минуле промовляє до сучасників через спогади, розповіді, повстанські пісні та живе спілкування. Гостинна зустріч із традиційними стравами, зокрема баношем, доповнила атмосферу щирості й поваги до українських звичаїв.

Звертаючись до молоді, ініціатор відновлення криївки Геннадій Романюк наголосив на важливості збереження історичної пам’яті та передавання її наступним поколінням:

«Криївка на Царинці — живий нерв нашої історії. Ми відновлювали її з дерева й глини для того, щоби сюди приходила молодь і відчувала: коріння нації неможливо випалити ані тортурами, ані забуттям. Наші захисники розповідають, що живуть у таких же криївках, захищаючи свободу українського народу сьогодні».

Значення цього місця для історії рідного краю та національної пам’яті підкреслив завідувач кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Микола Васильчук:

«Для мене Великий Ключів і присілок Царинка — не тільки топоніми на карті мого дитинства, а також сакральний простір нашої національної пам’яті. Подвиг Івана Кулика “Сірого”, Юрія Дронюка “Яра” та Анни Дронюк “Мухи” восени 1951 року не був випадковістю, а закономірним проявом запеклого спротиву всієї Коломийської округи ОУН, яка найдовше чинила організований опір тоталітарній імперії. Навіть на початку 1950-х років, коли радянська каральна машина кинула сюди колосальні сили МДБ, це підпілля діяло, тримало зв’язок, випускало агітаційні матеріали та вірило в розвал радянської тюрми народів».

До розмови про історичне значення визвольної боротьби долучилася головна редакторка коломийської газети «Вільний голос» Валентина Близнюк. Вона акцентувала на важливості збереження пам’яті про героїв минулого та усвідомлення молоддю власної відповідальності за майбутнє України:

«Подвиг повстанців вражає. Відходять у вічність свідки тих подій, але незмінною залишається ідея свободи. Сучасна молодь — спадкоємці тієї великої сили, яка ламала хребет радянській каральній машині. Наш обов’язок — завершити справу УПА, шістдесятників, героїв Майдану. Ця криївка доводить: український корінь глибший за будь-який ворожий штик, і з нього завжди проростатиме наша Перемога».

Науковиця кафедри філології Галина Волощук провела паралель між боротьбою українського підпілля в минулому та спротивом сучасних захисників України:

«Коли ми стоїмо біля цієї відновленої криївки, то бачимо очевидну історичну паралель: сьогоднішні Збройні Сили України у тих самих окопах і підземних бліндажах на сході та півдні захищають нашу українську незалежність від московського окупанта. Ця криївка доводить: коріння нашого спротиву глибше, ніж ворог може собі уявити, і саме тому нас не зламати».

У поїздці також взяли участь заступниця директора з виховної роботи, провідна фахівчиня Центру досліджень «Покутської трійці» Оксана Ковальчук, бібліотекарка інституту Галина Гнатюк та викладачка кафедри філології Оксана Остапчук.

Такі зустрічі мають особливе значення для майбутніх учителів української мови та літератури, адже допомагають глибше пізнати історію рідного краю, усвідомити роль українського слова у збереженні національної пам’яті та відчути особисту відповідальність за передавання історичної правди наступним поколінням. Безпосереднє знайомство з місцями боротьби й пам’яті доповнює академічні знання живими свідченнями, людськими історіями та емоційним осмисленням минулого.

Колектив Коломийського навчально-наукового інституту висловлює щиру вдячність Геннадію Романюку та його команді за віддану працю зі збереження історичної спадщини, змістовну зустріч, гостинність і можливість доторкнутися до живої історії. Дякуємо панові Роману за виконання повстанських пісень, а журналістці Валентині Близнюк — за ініціативу, завдяки якій відбулася ця важлива для молоді подорож.

Схиляємо голови перед усіма поколіннями українців, які боролися за свободу рідної землі, та перед сучасними Героями, які сьогодні захищають Україну на передовій. Пам’ять про незламність попередників єднає покоління й нагадує: боротьба за незалежність триває, а збереження історичної правди — наш спільний обов’язок.

Під час зустрічі учасники обговорили значення вивчення французької мови, можливості її практичного застосування та перспективи, які володіння іноземними мовами відкриває для майбутньої професійної діяльності. Особливу увагу приділили створенню додаткових можливостей для мовної практики студентів і їхнього знайомства з культурою Франції.

Однією з ключових ідей зустрічі стало започаткування розмовного клубу французької мови. Він має стати простором для невимушеного спілкування, практикування мовленнєвих навичок і взаємодії із запрошеними носіями французької мови. Також студенти зможуть більше дізнаватися про французькі традиції та культурні особливості, а в перспективі — долучатися до франкомовних молодіжних таборів за кордоном.

Модераторкою заходу стала старша викладачка кафедри французької філології, екзаменаторка міжнародних іспитів DELF/DALF Зоряна Крук. Вона спрямувала розмову на обговорення практичних аспектів вивчення французької мови та можливостей її використання в академічному, професійному й міжкультурному спілкуванні.

Зустріч стала важливим кроком у розвитку співпраці університету з громадськими організаціями, які сприяють популяризації іноземних мов і розширенню культурних зв’язків. Започаткування нових форматів взаємодії допоможе студентам удосконалювати мовні компетентності, відкривати для себе нові освітні перспективи та впевненіше застосовувати знання на практиці.

Захід об’єднав науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, представників закладів освіти та стейкхолдерів для обговорення актуальних питань цифрової трансформації освіти, упровадження інноваційних технологій, розвитку цифрових компетентностей і створення сучасного освітнього контенту.

Центральною подією стала презентація результатів культурно-освітнього проєкту «Код освіти», який отримав фінансову підтримку Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Мистецтво в кадрі». До його підготовки та реалізації долучилися представники кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика — завідувачка кафедри, професорка Любов Прокопів, старший викладач, доктор філософії Тарас Паска та здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Професійна освіта. Цифрові технології» Василь Гошовський — автор і режисер освітньо-пізнавального мультсеріалу «Мені нудно».

З вітальним словом до учасників звернулася декан Педагогічного факультету, професорка Оксана Кондур. Вона наголосила на важливості розвитку інноваційного освітнього середовища, підтримки творчих ініціатив викладачів і студентів та впровадження сучасних цифрових технологій у процес професійної підготовки майбутніх фахівців.

Значення проєктної діяльності, співпраці викладачів і здобувачів освіти та формування цифрових компетентностей підкреслила у своєму виступі завідувачка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, професорка Любов Прокопів. Вона акцентувала на необхідності поєднання педагогічної науки, творчого пошуку та практичного застосування цифрових інструментів у підготовці конкурентоспроможних фахівців.

Модератором заходу виступив старший викладач кафедри Тарас Паска, який зосередив увагу на можливостях освітньо-професійної програми «Професійна освіта. Цифрові технології». Уже четвертий рік кафедра здійснює підготовку бакалаврів за цією програмою, орієнтованою на формування фахівців, здатних ефективно використовувати цифрові технології, розробляти інноваційні освітні ресурси, реалізовувати власні проєкти та застосовувати набуті компетентності у професійній діяльності ще під час навчання в університеті.

Головним спікером став Василь Гошовський — автор і режисер мультсеріалу «Мені нудно», який представив ідею проєкту, розповів про етапи його підготовки та реалізації, використані цифрові технології й результати роботи творчої команди. Презентація продемонструвала, як студентська ініціатива за підтримки університетської спільноти може перерости в масштабний освітньо-культурний продукт.

У межах проєкту створено пілотний сезон дитячого освітньо-пізнавального анімаційного мультсеріалу «Мені нудно», що складається з п’яти серій для дітей віком 7–12 років, а також інтерактивну вебплатформу. В основі мультсеріалу — прагнення перетворити звичну дитячу фразу «Мені нудно!» на поштовх до пізнання, творчості та нових відкриттів.

Через пригоди головних героїв автори порушують теми української культурної спадщини, медіаграмотності, критичного мислення, використання штучного інтелекту, театрального мистецтва, інклюзії та підтримки ветеранів. Такий підхід дає змогу органічно поєднати розважальний формат із пізнавальним змістом і порушити важливі суспільні питання мовою, зрозумілою дитячій аудиторії.

До озвучення мультсеріалу долучилися відомий український актор театру і кіно Іван Бліндар та співачка Alyona Alyona. Їхня участь посилила творчий складник проєкту та сприяла поєднанню сучасного мистецтва з освітнім контентом.

Важливою частиною «Коду освіти» стала інтерактивна вебплатформа, що пропонує дітям виконувати пізнавальні завдання, проходити тематичні місії та взаємодіяти з цифровим ШІ-наставником. Його особливість полягає в тому, що штучний інтелект не надає готових відповідей, а за допомогою запитань і підказок спонукає дитину самостійно мислити, аналізувати інформацію та шукати рішення. Таким чином, цифрові інструменти стають засобом розвитку допитливості, критичного мислення й пізнавальної самостійності.

Вагомою складовою проєкту є науково-педагогічне обґрунтування освітнього змісту. До його розроблення долучилися викладачі кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, які працювали над визначенням навчальних цілей і врахуванням вікових особливостей дитячої аудиторії. Окрему увагу приділено педагогічній спадщині Богдана Ступарика, ідеї якої знайшли відображення в концепції цифрового ШІ-наставника.

Практична частина заходу дала змогу учасникам безпосередньо ознайомитися з можливостями нового освітнього продукту. Присутні переглянули анімаційний контент, випробували функціонал інтерактивної вебплатформи та долучилися до обговорення перспектив використання подібних цифрових рішень в освітній практиці. Інтерактивна активність «Розкодуй освіту майбутнього» та майстер-клас зі створення анімаційних персонажів продемонстрували, як цифрові технології, творчість і педагогічне проєктування можуть доповнювати одне одного та створювати нові можливості для навчання.

Реалізація проєкту «Код освіти» стала прикладом ефективної співпраці викладачів і здобувачів вищої освіти, поєднання педагогічної науки, цифрових технологій та креативних індустрій. Водночас успішне втілення ініціативи за підтримки Українського культурного фонду засвідчує практичну спрямованість підготовки студентів за освітньо-професійною програмою «Професійна освіта. Цифрові технології» та демонструє можливості реалізації студентських ідей у професійних проєктах.

Кафедра педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика продовжує розвивати інноваційні підходи до підготовки майбутніх фахівців, підтримувати перспективні освітні ініціативи та створювати умови для розкриття творчого й професійного потенціалу здобувачів освіти.

Адже сучасна професійна освіта — це не лише здобуття знань і формування компетентностей, а й можливість уже під час навчання створювати цифрові продукти, втілювати власні ідеї та розробляти інноваційні рішення, що сприятимуть розвитку освіти майбутнього.

Зустріч була присвячена темі «Двовимірні карбіди та нітриди (MXenes) для передових технологій» — одному з найбільш динамічних напрямів сучасного матеріалознавства.

Захід відкрила вступним словом проректор з науково-педагогічної роботи і міжнародної діяльності Лілія Туровська.

Професор Юрій Гогоці розповів про історію відкриття та розвиток досліджень MXenes — нового класу двовимірних матеріалів, властивості яких відкривають широкі перспективи для створення технологій наступного покоління.
Наукову частину виступу доповнила розповідь професора про власний професійний шлях, який пролягав через дослідницькі центри України, Німеччини, Японії, Норвегії та США.

На прикладі свого досвіду Юрій Гогоці продемонстрував, як нові ідеї та результати досліджень можуть змінювати напрям наукового пошуку й відкривати несподівані можливості.

Лекція відбулася у змішаному форматі. В університетській аудиторії зібралися студенти та  викладачі фізико-технічного, природничого факультетів і факультету управління Карпатського університету, а також студенти Івано-Франківського національного медичного університету. Онлайн до зустрічі долучилися науковці установ Національної академії наук України, представники українських закладів вищої освіти та міжнародної наукової спільноти, зокрема Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS).

Жвавий інтерес викликало обговорення можливостей використання MXenes у різних галузях. Слухачів цікавили не лише технологічні переваги нових матеріалів, а й питання, які необхідно вирішити на шляху до їх практичного застосування.
Особливу увагу наприкінці зустрічі Юрій Гогоці приділив молодим науковцям. Серед порад, якими він поділився у своїй презентації, прозвучала думка: «Щоб бути винахідником, треба бути гнучким, швидко рухатися в нових напрямах і розвивати нові ідеї. Ідіть за цікавими результатами, а не обов’язково за початковим планом дослідження».

Зустріч із професором Юрієм Гогоці стала нагодою для студентів і науковців ознайомитися з дослідженнями світового рівня, обговорити перспективні технології та отримати натхнення для власної наукової роботи.