День: 26.10.2026

Найбільшу кількість учасників зібрала олімпіада з математики, до якої зареєструвався 501 учень. Змагання відбувалися серед школярів 8–11 класів. Учасники мали змогу перевірити рівень математичної підготовки, продемонструвати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці та знаходити нестандартні підходи до розв’язання задач.

До І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики долучилися 257 учасників. Змагання стали можливістю для школярів виявити свої здібності до дослідження фізичних явищ, застосування законів фізики та розв’язування завдань, що потребують послідовного аналізу, точності й логічного обґрунтування.

В олімпіаді з астрономії взяли участь 30 учнів. Це інтелектуальне змагання дало змогу школярам продемонструвати зацікавленість у дослідженні Всесвіту, знання закономірностей небесних явищ і вміння аналізувати астрономічні процеси.

Проведення учнівських олімпіад є важливою складовою підтримки обдарованої молоді, розвитку інтелектуального потенціалу школярів і заохочення їх до поглибленого вивчення навчальних дисциплін. Такі змагання допомагають виявляти учнів із високим рівнем підготовки, стимулюють прагнення до самовдосконалення та створюють умови для подальшого розвитку здібностей.

Участь у предметних олімпіадах також сприяє формуванню навичок критичного й аналітичного мислення, наполегливості, самостійності та вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях. Особливе значення ці змагання мають для школярів, які планують пов’язати своє майбутнє з математикою, фізикою, астрономією, інформаційними технологіями та іншими науковими напрямами.

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника підтримує розвиток учнівських наукових ініціатив і створення можливостей для інтелектуального зростання молоді. Проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад сприяє зміцненню взаємодії між університетом і шкільною освітою, популяризації науки та формуванню майбутнього покоління дослідників.

Вітаємо всіх учасників олімпіад із долученням до інтелектуальних змагань і бажаємо подальших успіхів у навчанні, нових відкриттів та впевненого руху до своїх наукових і освітніх цілей.

Захід об’єднав науковців для міждисциплінарного осмислення природи людських взаємин, їхнього значення в освіті та науці, а також пошуку нових підходів до розвитку міжнародної академічної співпраці. Симпозіум також був приурочений до 15-річчя міжнародної ініціативи «Lectio Magistralis Internationalis», що стало нагодою підбити підсумки багаторічного партнерства й окреслити перспективи його подальшого розвитку.

Важливою подією симпозіуму стало представлення наукових напрацювань учасників у межах Ювілейної монографії, що складається з двох частин і об’єднує дослідження авторів із різних країн світу. 20 жовтня під час урочистостей із нагоди завершення симпозіуму, які відбулися у віллі Гольдштейна (Willa Goldsteina) в Катовіце, презентували обидві частини видання.

Свій внесок у колективну працю зробила й професорка Олена Будник. Вона підготувала розділ «Освіта як екзистенційна зустріч: міжкультурна солідарність, реляційна стійкість і духовний опір у часи турбулентності» (Education as an Existential Encounter: Intercultural Solidarity, Relational Resilience, and Spiritual Resistance in Times of Turbulence). У ньому порушено питання значення освіти як простору взаємодії, міжкультурної солідарності та стійкості перед викликами сучасного світу.

У симпозіумі в очному форматі взяли участь близько 100 науковців із чотирьох континентів, які представляли, зокрема, Бразилію, Кенію, Італію, Польщу, Португалію, Україну, Угорщину, Словаччину та інші країни. Робочими мовами заходу були польська, англійська та італійська.

Під час підсумкового обговорення учасники окреслили перспективи подальшої співпраці в галузях освіти й науки, підготовки спільних наукових видань і реалізації міжнародних проєктів.

Участь Олени Будник у міжнародному науковому симпозіумі та публікація її дослідження в ювілейній колективній монографії сприяють представленню наукових напрацювань Карпатського національного університету імені Василя Стефаника в міжнародному академічному середовищі та розвитку партнерства із закордонними науковими спільнотами.

Автор провів значну дослідницьку роботу в архівах, аби відтворити історію театральних локацій Коломиї, простежити зміну сценічних просторів і показати, як формувалися та розвивалися місцеві театральні традиції. Книга дає змогу побачити знайомі міські будівлі й вулиці крізь призму культурної пам’яті та відчути зв’язок між минулим і сучасністю.

Привітали автора з виходом нового видання директорка Коломийського навчально-наукового інституту Ольга Слипанюк, заступниця директора Ольга Русакова та завідувач кафедри філології Микола Васильчук. Модерувала зустріч доцентка кафедри філології Галина Волощук.

Під час презентації Богдан Волошинський розповів про знакові місця, які в різні часи ставали осередками театрального життя Коломиї. Серед них — Народний дім, де відбувалися вистави славетного театру товариства «Руська бесіда» та виступала видатна українська акторка Марія Заньковецька; Коломийський драматичний театр імені Івана Озаркевича, що продовжує традиції місцевого сценічного мистецтва; приміщення товариства «Сокіл», де нині діє Коломийська філармонія; Коломийська ратуша та Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського.

Кожна з цих локацій має власну історію, пов’язану з культурним становленням міста, діяльністю театральних колективів і розвитком українського мистецтва. Завдяки архівним матеріалам та дослідницьким пошукам автора читачі можуть відкрити нові грані знайомого міського простору й дізнатися більше про людей та події, які формували його культурне обличчя.

Галина Волощук наголосила на важливості таких досліджень для вивчення української драматургії та збереження локальної культурної спадщини.

«Такі розвідки дозволяють вивчати українську драматургію через живий контекст вулиць, якими студенти щодня ходять на навчання, і будівель, на які вони споглядають, де колись мешкала та й тепер навідується Мельпомена. Коломия завжди мала цікаву культуру, яка захоплювала коломиян, українців з інших міст та європейців. Такі мотиваційні зустрічі надихають як студентів, так і науковців», — зазначила Галина Волощук.

Презентація викликала зацікавлення аудиторії. Студенти активно долучалися до розмови, ставили запитання про дослідницькі методи автора та обговорювали способи збереження локальної історичної пам’яті в умовах цифрової доби.

До зустрічі також долучилися науковці Оксана Поясик, Михайло Ковальчук, Микола Марчук, Юлія Федюк, Оксана Ковальчук і бібліотекарка Ганна Гнатюк. Вони подякували Богданові Волошинському за вагомий внесок у дослідження історії Коломиї та Покуття, а також за популяризацію культурної спадщини краю.

На завершення заходу автор подарував примірники книги «Де в Коломиї мешкала Мельпомена?» бібліотеці інституту. Відтепер студенти й викладачі матимуть змогу ознайомитися з виданням і самостійно відкрити для себе театральну історію Коломиї — міста, в якому культурні традиції залишаються невід’ємною частиною його ідентичності.