У 2025 р. Центр східноєвропейських студій Варшавського університету за погодженням із Міністерством закордонних справ Республіки Польща започаткував реалізацію проєкту, який передбачає проведення коротких лекційних курсів для студентів українських партнерських університетів в рамках тематики «Історія і культура Польщі – давня і сучасна». В ході реалізації проєкту впродовж 25–28 травня 2026 р. професор Варшавського університету, Надзвичайний і Повноважний Посол Генрик Літвін (знаний фахівець із українсько-польських відносин, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні впродовж 2011–2016 рр.) прочитав для студентів Факультету історії, політології і міжнародних відносин лекційний курс на тему «Річ Посполита Трьох Народів: народження – існування – занепад, 1569–1659 рр.». Курс передбачав 15 годин лекцій та завершився заліком.

1 червня 2016 р. у приміщенні Центру інноваційних освітніх технологій «PNU EcoSystem» учасників проєкту привітали директор Центру східноєвропейських студій Варшавського університету Ян Маліцький (в дистанційний спосіб), проректор з науково-педагогічної роботи Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Віталій Шкромида, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігор Гурак та директор Навчального наукового центру дослідження Центрально-східної Європи (який координував процес навчання) Орест Бойчук. За результатами прослухання лекційного курсу 22 студенти спеціальності «Міжнародні відносин», які брали участь у реалізації проєкту отримали з рук проректора Віталія Шкромиди сертифікати про завершення навчання.

Варто наголосити, що подібні лекційні курси мають надзвичайно важливе значення для всебічного розвитку сучасних студентів. Вони не лише поглиблюють знання з історії та культури сусідніх народів, але й сприяють формуванню ширшого європейського світогляду, розвитку критичного мислення та навичок міжкультурної комунікації. Особливо цінним цей проєкт є для студентів спеціальності «Міжнародні відносини», адже дозволяє краще зрозуміти історичні витоки сучасних політичних процесів у Центрально-Східній Європі та є етапним кроком на їхньому шляху до участі у програмі ІІ дипломів Карпатського національного та Варшавського університетів.

Не менш важливим є й те, що реалізація таких ініціатив на базі Центру східноєвропейських студій Варшавського університету вкотре підтверджує високий рівень академічної взаємодії між Варшавським університетом та Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника. Багаторічне партнерство двох закладів вищої освіти продовжує наповнюватися новим змістом, відкриваючи для студентів і викладачів додаткові можливості для навчання, наукового діалогу та міжнародної співпраці, що особливо важливо в умовах сучасних викликів для України та всієї Європи.

У 2025 році Карпатська історико-археологічна експедиція кафедри етнології і археології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника виявила і обстежила печерну обитель у с. Раковець Городенківської міської територіальної громади Коломийського району. Зважаючи на технічні особливості побудови скельної чернечої пам’ятки, вирубування пазів з допомогою яких кріпилися дерев’яні конструкції дверей, вона відноситься до ХІІІ–ХІV століть. Наскельне зображення у вигляді ікони Пресвятої Богородиці з Дитям Ісусом і скульптурне погруддя Діви Марії з вінком на голові виявлене біля входу до печерної обителі очевидно було викуте у ХVІ–ХVІІ століттях.

Пошук раковецьких сакральних старожитностей продовжився Карпатською історико-археологічною експедицією весною 2026 року, що дало змогу з допомогою місцевих краєзнавців – М. Федака, Я. Каштанюка, Ф. Гурака натрапити на так звану Монастирську стежку, яка починалася за 300 м від Раковецького замку, біля третього яру й простягнулась вздовж р. Дністра у південному напрямку на 200 м. Стежка привела до урочища Стінка, яке ще має в народі назву Біла Скеля. Виступ сягає в ширину 25 м, у висоту 8 м і розташований на рівні 50 м від рівня р. Дністра.

У ході обстежень виявилося, що в Білій Скелі свого часу було викуто печерний монастир, який складався з каплиці й двох келій. До нашого часу печерна обитель у цілісному вигляді не збереглася. За версією, переказаною жителями села, місцевий міліціонер у пошуках каміння для побудови житла в 60-х роках ХХ століття підірвав печерну пам’ятку вибухівкою (?), у результаті чого обитель розкололася навпіл, західна стінка була знищена. Збереглася лише східна скельна стінка печерної каплиці з вівтарною частиною і двох келій.

Каплиця мала приблизно 2,5×3 м. Загальна її висота в сьогоднішньому вигляді складає 2,5 м. Викутий у скелі вівтар сягає у висоту 1,2 м, а в ширину 0,6 м. Прямо перед ним вирізана в скелі ікона шириною 0,5 м і висотою 0,7 м. Над нею викуто хрест у крузі, що складається з чотирьох трикутників, вістрям спрямованих до середини. Стіни каплиці, яка мала округлу форму, вирівняні й прошліфовані. Її верхня частина має куполоподібний вигляд.

У нижній частині вівтаря викуто хрест із великим розширеним нижнім раменом – так званою могилою Адама, під верхом виступає невеличка ікона. На боковій стінці вівтаря чотири хрести в крузі, мальовані білою, синьою і жовтою фарбами. Нижче ікони, перед вівтарем нанесено графічне зображення очевидно святого Онуфрія Великого, видатного печерного пустельника з Фіваїди, на що вказує таке ж графічне зображення лева на вертикальній стінці праворуч від вівтаря.

Залишки каплиці відзначаються чималою кількістю підтісувань, підправлень, що може вказувати, крім усього іншого, на широке застосування в інтер’єрі дерев’яних конструкцій, зокрема в її нижній частині.

Келія, що розташована одразу після каплиці, має 3 м ширини і 2,5 м висоти. На висоті 1,8 м від землі вирізана в скелі ікона, розміром 0,7 м висоти і 0,45 м ширини. Зверху, внизу й праворуч від ікони викуто п’ять хрестів у крузі, які мають у діаметрі близько 0,2 м.

Друга келія, яка найбільше постраждала від вибуху, має округлу форму, яка зустрічається в печерах монаха Середнього Подністров’я. Імовірно вона мала в довжину більше 2 м, у висоту до 2 м. Очевидно, що келія мала житлово-побутовий характер. З цього боку був вхід до печерної обителі.

Зверху над печерним осідком вирівняний майдан довжиною 16 м, шириною 9 м. З двох боків від печери виявлено джерела, одне з яких функціонує до нашого часу.

Зруйнована печерна пам’ятка очевидно існувала ще з давніх часів, на що вказують антропоморфні зображення, зауважені у верхній частині каплиці. До того ж виявлені хрести в крузі з розширеними кінцівками рамен дійшли до нас іще з дохристиянського періоду й наносилися на кам’яні стіни храмів давнього Галича ХІІ–ХІІІ століть.

Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація видання «Українська національна державність» (етапи, моделі, уроки), авторами якого є Олександр Реєнт, Володимир Великочий та Іван Монолатій.

Книга висвітлює складний, але водночас доленосний період у житті українського народу — першу спробу в жорстокому ХХ столітті здобути власне право бути господарем на своїй землі, вийти з-під впливу імперій, які або гальмували, або повністю забороняли національне відродження, а тим більше — державне існування.

У центрі історичної оповіді, яку радше можна назвати роздумами й рефлексіями, — Українська революція 1914–1923 років як явище загальнонаціональне та соборне. Автори заперечують погляд на Українську революцію як наслідок російської революції, що змінює підходи до вибору хронологічних меж, етапів та їхнього внутрішнього змісту. Водночас у виданні пропонується розглядати Українську революцію 1914–1923 років як важливу складову Великої Східноєвропейської революції, включаючи до її перебігу й Велику війну 1914–1918 років.

Із вітальним словом до присутніх звернулася ректорка університету Валентина Якубів, яка наголосила на важливості осмислення історичних процесів державотворення в сучасних умовах та підкреслила роль наукових праць у формуванні національної свідомості й історичної пам’яті.

Голова Вченої ради університету, професор Ігор Цепенда зазначив, що такі видання є надзвичайно актуальними сьогодні, адже дозволяють глибше зрозуміти історичні передумови української державності та провести важливі паралелі із сучасними викликами, які переживає Україна.

Кожен із авторів відзначив важливість наукового переосмислення подій Української революції та необхідність формування цілісного бачення українського державотворення у широкому європейському контексті. Учасники презентації мали змогу поспілкуватися з авторами, поставити запитання та обговорити ключові аспекти книги.

Видання «Українська національна державність» стане важливим джерелом для науковців, студентів, викладачів та всіх, хто цікавиться історією України, процесами національного відродження й становлення української державності.

Факультет туризму очима студентів — це не лише навчання, пари та заліки. Це про можливості, розвиток, нові знайомства, подорожі та реальний досвід уже під час студентських років.

Саме такою атмосферою запам’ятався конкурс «Факультет туризму очима студентів» у Карпатському національному університеті. Переможницями конкурсу стали Софія, Вероніка, Марта та Вагіде, які отримали особливу нагороду — поїздку до Буковелю та теплу зустріч за кавою з деканом факультету туризму, професором Володимиром Степановичем Великочим.

Ця зустріч стала не просто приємним відпочинком у серці Карпат, а й можливістю поспілкуватися про майбутнє туризму, професійний розвиток та перспективи, які відкриває факультет для своїх студентів.

Особливо символічним став той факт, що одна з переможниць конкурсу — Вероніка — не змогла бути присутньою на нагородженні, адже саме зараз проходить стажування у готелі на Кіпрі. Це ще раз доводить: навчання на факультеті туризму — це не лише теорія, а реальний шанс побачити світ, отримати міжнародний досвід, удосконалити знання іноземних мов, працювати у сфері гостинності вже під час навчання та будувати успішну кар’єру.

Факультет туризму дає студентам можливість поєднувати навчання з практикою, відкривати нові країни, знайомитися з міжнародними стандартами роботи та впевнено стартувати у професії. Тут студенти не просто здобувають диплом — вони отримують досвід, який формує сучасного фахівця.

Щиро вітаємо переможниць конкурсу та бажаємо нових звершень, подорожей і професійних перемог. Нехай студентські роки стануть початком великих можливостей та яскравих історій успіху!

У внутрішньому дворі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника з нагоди Дня вишиванки відбувся етновечір, який об’єднав студентів, викладачів і гостей навколо українських традицій та культури.

Активну участь у заході взяли студенти та викладачі факультету туризму, які долучилися до етно-дефіле, благодійного збору коштів для 102-ї бригади ТРО та створення святкової атмосфери. Команда факультету туризму була відзначена дипломом у номінації «Автентичний вимір» за вірність національним традиціям, високу культуру самовираження та активну участь у благодійному заході з нагоди Дня вишиванки.

Під час свята ректорка університету Валентина Якубів наголосила на важливості збереження національної ідентичності та ролі вишиванки як символу незламності й любові до України.

Гості заходу мали змогу відвідати виставку «Магія українського рушника», долучитися до майстер-класу з народних танців, насолодитися виступами гуртів “Будьмо” та “По цимбалах”, живою музикою, щирим спілкуванням і теплою атмосферою студентського свята.

Етновечір вкотре став символом єдності університетської спільноти та підтвердив, що українські традиції залишаються важливою частиною сучасного студентського життя.

Дякуємо за організацію дійства відділу взаємодії зі стейкхолдерами!

У День вишиванки на Факультет історії, політології і міжнародних відносин завітали покутські майстрині і дослідниці творчого народного спадку Городенківщини, авторки альбому «Вишиті сорочки Городенківського Покуття» Галина Дідич, Людмила Вонсуль, Ольга Ковалів та Галина Музичка.

    В ході спілкування студенти Факультету мали змогу ознайомитися із старовинними та відтвореними покутськими вишитими сорочками, вишивальними традиціями і секретами Городенківщини, місцевими писанками та прикрасами з бісеру, так званими «пацьорками». Майстрині також розповіли про погляди визначних людей на культурне багатоманіття Городенківського Покуття, зокрема Івана Франка, Оскара Кольберга, Володимира Шухевича, Ілларіона та Ольги Бачинських. Під час зустрічі також було продемонстровано відтворений танець за давніми традиціями Городенки під записану автентичну мелодію.

    Вишивальниці розповіли про початок дослідження автентичної сорочки з орнаментом «Волове око», яке поступово трансформувалося у масштабний проєкт, до якого в той чи інший спосіб долучилося понад 900 осіб. Влітку 2025 р. вони представили унікальний альбом «Вишиті сорочки Городенківського Покуття» з описами 37 давніх сорочок регіону. Форуми-презентації альбому відбулися м. Городенці, в Обласному краєзнавчому музеї Івано-Франківська, Національному музеї Гуцульщини і Покуття в м. Коломиї, а також культурних осередках міст Києва, Львова та Чернівців.

    На завершення майстрині закликали учасників зустрічі любити та вивчати свої звичаї, традиції, обряди та почастувати присутніх традиційним покутським медівником.

21 травня, у День вишиванки, викладачі та студенти факультету туризму відвідали Музей писанкового розпису — символ українських традицій, орнаментів і культурної спадщини.

Вишиванка для українців — це пам’ять, єдність і зв’язок поколінь. Кафедра готельно-ресторанної та курортної справи щиро вітає всіх із Днем вишиванки! Нехай наші традиції надихають, об’єднують і живуть у серцях кожного 🇺🇦
Екскурсію студентам та викладачам провів Іван Сергійович Монолатій український історик, почесний краєзнавець України.

14 травня у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбувся яскравий студентський конкурс «Університет починається з мене».

Щиро вітаємо художню самодіяльність Факультету історії, політології і міжнародних відносин з першим місцем серед 16 факультетів університету!

За цією перемогою – справжня командна історія: підготовка дотепного сценарію, тиждень напружених репетицій і 8 годин генеральної репетиції в укритті. Учасники не просто підготували виступ – вони створили потужну, змістовну програму, в якій органічно поєднали специфіку наших спеціальностей, гострі політичні питання сьогодення та щирий український патріотизм.

Журі та глядачі по-справжньому оцінили рівень, креативність і душу, вкладену в номери.

Ректорка університету Якубів Валентина особисто привітала наш факультет і вручила заслужені нагороди:

– Сертифікат на «Каву з ректором»

– Сертифікат на сходження на Говерлу.

Головний приз – студентський коворкінг (простір студентського дозвілля), на створення якого виділено відповідну суму коштів.

Факультет історії, політології і міжнародних відносин на конкурсі гідно представляли:

Андріяшко Христина

Лакуста Роман

Рогацька Ірина

Ткачук Ігор

Артиш Павло

Стефанюк Павло

Левицька Анастасія

Довженко Володимир

Трінчук Вікторія

Галицька-Дідух Тамара

Нехай ця перемога стане натхненням для нових звершень!