Конференція об’єднала молодих дослідників різних спеціальностей і стала міжнародним майданчиком для презентації актуальних наукових результатів, обговорення їхнього практичного значення та розвитку академічної співпраці.
Вікторія Задарко, магістрантка першого року навчання, представила доповідь «Miscanthus sinensis Responses to Rare Earth Element Stress» («Реакції Miscanthus sinensis на стрес, спричинений рідкісноземельними елементами»). Науковий керівник дослідження — доцент кафедри біохімії та біотехнології Віктор Гусак.
У роботі досліджено реакції рослини Miscanthus sinensis на забруднення ґрунту сумішшю рідкісноземельних елементів: лантану (La), церію (Ce), празеодиму (Pr), неодиму (Nd) і самарію (Sm). Дослідники аналізували особливості росту рослин і розподіл біомаси, елементний склад коренів та листків, ультраструктуру поверхні листків, а також термічні характеристики рослинної біомаси.
За результатами експерименту рідкісноземельні елементи виявили в коренях рослин, але не в надземних органах. За високого рівня забруднення спостерігали пригнічення росту пагонів, виражені структурні пошкодження листків і зменшення оціненої частки целюлозного компонента біомаси.
Отримані результати свідчать про потенціал міскантусу для фітостабілізації ґрунтів, забруднених рідкісноземельними елементами. Водночас дослідження показало, що високі концентрації забруднювачів можуть негативно впливати на стан рослин і якість їхньої надземної біомаси. Це важливо враховувати під час оцінювання можливостей використання рослин для відновлення забруднених територій.
Євген Андрощук, магістрант другого року навчання, презентував доповідь «Natural Deep Eutectic Solvents for Enhanced Extraction of Anthocyanins and Polyphenols from Plant Materials» («Природні глибокі евтектичні розчинники для підвищення ефективності вилучення антоціанів і поліфенолів із рослинної сировини»). Науковий керівник — кандидат біологічних наук Володимир Швадчак.
Дослідження присвячене використанню природних глибоких евтектичних розчинників на основі гліцеролу для вилучення біологічно активних сполук із рослинної сировини. У межах роботи охарактеризовано властивості розчинникових систем із проліном, щавлевою та лимонною кислотами, а також оцінено ефективність екстракції антоціанів із порошку ягід лохини та фенольних сполук із порошку кореня родіоли.
Найвищу ефективність серед досліджених систем продемонстрував розчинник на основі щавлевої кислоти та гліцеролу в молярному співвідношенні 0,1:1. Крім того, дослідник проаналізував вплив додавання води, температури й тривалості екстракції на вихід цільових сполук.
Результати роботи важливі для пошуку ефективних підходів до вилучення біологічно активних речовин із рослинних матеріалів. Такі дослідження розширюють можливості використання рослинної сировини та сприяють удосконаленню методів отримання сполук, перспективних для подальших біотехнологічних і біохімічних досліджень.
Обидва дослідження виконувалися у співпраці з науковцями партнерських установ України та Чехії. Міжнародна взаємодія дає магістрантам можливість працювати із сучасними методами дослідження, обговорювати отримані результати з представниками різних наукових напрямів і долучатися до міжнародного академічного середовища.
Участь у MCYR 2026 стала важливим етапом професійної підготовки молодих дослідників. Представлення власних напрацювань міжнародній аудиторії сприяє розвитку навичок наукової комунікації, поглибленню фахових знань і встановленню нових професійних контактів.
Вітаємо Вікторію Задарко та Євгена Андрощука з успішною презентацією наукових досліджень і бажаємо подальших здобутків, нових відкриттів та успішного продовження наукової діяльності!