Олег Чуйко — член Національної спілки художників України та Спілки дизайнерів України. Його професійна діяльність поєднує мистецьку практику, наукову роботу та викладання, а персональна виставка «Сліди майбутнього» стала ще однією можливістю представити творчий доробок митця широкій професійній та культурній спільноті.

Експозиція об’єднала три напрями творчості Олега Чуйка — живопис, графіку та розпис на шовку. Різні за матеріалом, технікою та пластичною мовою роботи об’єднані спільними мотивами часу, пам’яті, культурного досвіду та сліду, який людина залишає у світі.

Важливе місце у творчості художника посідають образи Галичини та Карпат — давні храми, монастирі, архітектурні пам’ятки та природні ландшафти. У своїх роботах автор поєднує впізнавані мотиви культурного ландшафту з сучасним художнім осмисленням, актуалізуючи тему збереження та переосмислення культурної спадщини регіону.

Відкриття виставки зібрало митців, мистецтвознавців, викладачів та представників мистецьких освітніх закладів Тернополя. Олега Чуйка привітали Наталія Дацюк, Світлана Вольська, Оксана Поберейко та народний художник України Богдан Ткачик.

Особливою подією вернісажу стала передача Олегом Чуйком до збірки Тернопільського обласного художнього музею лінориту «Світло Святого Духа. Зарваниця» (2026). Відтепер твір професора Карпатського університету зберігатиметься у музейній колекції сучасного українського мистецтва.

Завершилося відкриття авторською екскурсією. Олег Чуйко представив відвідувачам творчі задуми, художні пошуки та особливості робіт, що увійшли до експозиції, а також розповів про своє бачення тем, які стали основою виставки.

Представлення творчості викладачів Карпатського національного університету імені Василя Стефаника у провідних мистецьких інституціях України є важливою складовою розвитку університетського культурно-мистецького середовища. Виставкова діяльність науково-педагогічних працівників, їхня участь у професійних мистецьких проєктах та співпраця з культурними установами розширюють професійні зв’язки університету й демонструють поєднання освіти, науки та актуальної мистецької практики.

Персональна виставка «Сліди майбутнього» стала черговим прикладом активної творчої та професійної діяльності представників Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського університету та його присутності у сучасному культурно-мистецькому просторі України.

Захід ініціювала та провела кафедра образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Цьогоріч подія об’єднала як досвідчених майстрів, так і молоді таланти. Учасниками пленеру стали 30 студентів  спеціальності В4 «Образотворче мистецтво та реставрація» нашого університету та викладачі кафедри Петро Кузенко, Юлія Попенюк, Володимир Сандюк, Лариса Сандюк.

До участі в пленері було також запрошено учнів Галицької Малої академії мистецтв, які гармонійно доповнили творчу команду та переймали досвід у старших колег. Пленер став чудовою платформою для обміну досвідом, збереження мистецьких традицій та популяризації історичної спадщини Давнього Галича через призму живопису.

На неї запросили освітян з міста Івано-Франківськ та Івано-Франківської області, які продовж років активно співпрацювали з освітніми програмами кафедр, допомагали реалізовувати мовно-літературну освіту на Факультеті філології та залучали своїх вихованців до різнохарактерних заходів, які проводили кафедри.

Захід відкрився з хвилини мовчання та покладання квітів до пам’ятника освітянам.

Урочистості відкрив проректор з науково-педагогічної роботи В.В.Шкромида. З вітальним словом до гостей звернулася проректор з науково-педагогічної роботи Н.В.Бєлова. Вітанням вінчував гостей декан факультету філології О.Д.Воробець. Слова вдячності лунали з уст гаранта ОП «Середня освіта (польська мова і література)» І.М.Спатар, гаранта ОП «Польська мова і література і англійська мова» і завідувача кафедри слов’янських мов Н.О.Щербій, завідувача кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства Д.О. Реги.

Для вчителів вітання та слова вдячності підготували наші першокурсники. У залі звучала поезія та неймовірні побажання нашим гостям. Грамоти, квіти, брендові подарунки, книги та солодощі – усе це зусиллями викладачів кафедр було вручено вчителям. Слова вдячності, які звучали у залі стали ще одним містком у подальшу співпрацю з освітянами, які присвятили своє життя дітям, даруючи їм щодня свої серця. Академія Вдячності розпочала своє буття сьогодні, а далі буде ще багато цікавих подій на пошанування професії вчителя, «яким школа стоїть» і держава тримається.

Метою круглого столу було створення простору для міждисциплінарного діалогу щодо сучасних підходів та практичних інструментів утвердження гендерної рівності в університетському середовищі. У центрі уваги були питання підвищення гендерної обізнаності серед дослідників, структурних бар’єрів для жіночого лідерства та кар’єрного розвитку, емоційного вигорання у гендерному вимірі, а також інтеграції принципів гендерної рівності у повсякденні академічні практики та інституційну політику університетів.

З вітальним словом до учасників звернулася Лілія Туровська, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Карпатського національного університету. Про основні завдання та діяльність проєкту EDUC-WIDE розповіла Ірина Григорук, керівниця науково-дослідної частини та менеджерка цього проєкту в КНУВС. Модерувала круглий стіл Тетяна Солоджук, начальниця відділу управління проєктами, яка у рамках проєкту EDUC-WIDE є відповідальною за завдання, що стосується гендерного менстрімінгу, переклад забезпечувала Катерина Кобута – перекладач відділу міжнародних зв’язків.

Тематичну частину відкрили Клаудія Делл’Уомо д’Арме з Університету Париж-Нантер, яка запропонувала міждисциплінарний погляд на формування гендерної обізнаності серед дослідників. Її виступ акцентував увагу на тому, що гендерна обізнаність є не лише сукупністю знань, а й процесом критичної рефлексії та переосмислення усталених академічних і професійних практик.

Практичний інституційний вимір теми продовжили Луїза Лавальє та Клеманс Біґель з цього ж університету. Вони представили досвід університету щодо протидії гендерно зумовленому насильству. Їхній виступ засвідчив важливість не лише усвідомлення проблеми, а й створення дієвих університетських механізмів, процедур та структур підтримки. Одним із важливих чинників ефективності гендерних політик їхнього університету є залучення працівників до заходів з гендерної рівності через підтримку, мотивацію та заохочення, а не через примус.

Особливу увагу учасників привернула презентація Емми Гомес Ніколау з Університету Жауме I, присвячена структурним бар’єрам для феміністичного лідерства в академічному середовищі. Дослідниця розглянула так звану академічну «сендвіч-модель», звернувши увагу на те, що значна частина роботи, яка підтримує університетські спільноти — менторство, емоційна підтримка, турбота та медіація — часто залишається недостатньо видимою в офіційних системах оцінювання. Водночас саме жінки та дослідниці на ранніх етапах кар’єри нерідко беруть на себе непропорційно велику частину такої роботи, що може впливати на їхні можливості для наукової продуктивності та кар’єрного розвитку.

Важливою складовою круглого столу стала доповідь Лариси Заграй, докторки психологічних наук, професорки, деканки факультету психології КНУ, на тему «Емоційне вигорання як гендерний маркер: виклики для вищої освіти». У презентації було проаналізовано, як гендерні ролі, соціальні очікування, баланс між роботою та сімейними обов’язками й інституційні умови можуть впливати на прояви професійного вигорання. Було підкреслено, що гендерні відмінності у проявах вигорання не є біологічно зумовленими, а значною мірою пов’язані із соціальними ролями, очікуваннями та практиками організаційного середовища.

Окрему увагу було приділено українському контексту, у якому на академічних працівників додатково впливають війна, безпекові ризики, економічна нестабільність, зростання професійного та адміністративного навантаження, а також необхідність поєднувати робочі, сімейні та громадські обов’язки.

Після тематичних презентацій учасники обговорили, які структурні та культурні бар’єри все ще обмежують кар’єрний розвиток жінок і їхній доступ до керівних посад у вищій освіті, а також яким чином університети можуть краще розпізнавати та попереджати гендерно зумовлені ризики для добробуту працівників, зокрема емоційне вигорання, та формувати більш підтримувальне й інклюзивне академічне середовище.

Круглий стіл продемонстрував багатовимірність питання гендерної рівності у вищій освіті. Гендерна обізнаність, інституційна відповідальність, лідерство, протидія гендерно зумовленому насильству, визнання невидимої праці та турботи, а також психологічне благополуччя академічної спільноти є тісно взаємопов’язаними складовими сталого розвитку сучасного університету.

Одним із ключових висновків зустрічі стало розуміння того, що реальна гендерна рівність потребує більше, ніж формальних політик і декларацій – вона передбачає постійну рефлексію, інституційну підтримку, відкритий діалог та практичні зміни у щоденному житті університетської спільноти.