Категорія: Без категорії

Україну на культурно-наукових заходах представляли делегації з Києва, Рівного, Острога та Івано-Франківська. Делегацію Карпатського національного університету очолив директор Навчально-наукового інституту мистецтв, кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник культури України Володимир Федорак. До її складу також увійшли докторки мистецтвознавства, професорки університету Віолетта Дутчак, професорка кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва, та Ірина Дундяк, професорка кафедри дизайну та теорії мистецтва.

Науковий та академічний діалог

Перший день перебування української делегації у Загребі був присвячений зустрічам з представниками академічних та культурних інституцій Хорватії. Зокрема, відбулися зустрічі в Інституті міграцій та етнічних студій, на факультеті політичних наук Загребського університету, а також із керівництвом і працівниками Національної та університетської бібліотеки Хорватії.

Під час зустрічей представники КНУВС обговорили перспективи подальшої наукової співпраці з академічними установами, зокрема проведення спільних конференцій, підготовку наукових публікацій та реалізацію інших академічних ініціатив.

Особливо змістовною стала ознайомча програма з україномовними фондами Національної та університетської бібліотеки Хорватії. Представники університету ознайомилися з матеріалами, пов’язаними з українською культурною та історичною спадщиною, що зберігаються у фондах бібліотеки.

Важливою складовою програми стала зустріч у Посольстві України в Республіці Хорватія. Під час розмови з Надзвичайним і Повноважним Послом України Василем Кириличем та представниками дипломатичної установи йшлося про актуальні завдання української академічної спільноти в Хорватії, можливості поглиблення українсько-хорватського наукового та культурного діалогу.

На зустрічах від імені Карпатського університету було представлено науковий і мистецький доробок Навчально-наукового інституту мистецтв, передано книги та пам’ятні сувеніри.

За вагомий внесок у представлення українського музичного мистецтва в Хорватії професорку Віолетту Дутчак було нагороджено Подякою Надзвичайного і Повноважного Посла України Василя Кирилича.

Українці в Хорватії та на просторі Південних слов’ян

3 жовтня відбулася міжнародна науково-практична конференція «Українці в Хорватії та на просторі Південних слов’ян», яка об’єднала науковців, журналістів, митців та представників українських громад з України, Хорватії, Словенії, Польщі, Німеччини та інших країн.

Учасники конференції представили дослідження з історії, культури, мистецтва, літератури, журналістики та сучасного життя українців у Хорватії й на просторі Південних слов’ян. Окрему тематичну панель присвятили 100-річчю вбивства Симона Петлюри в Парижі.

У межах конференції також презентували восьмий том щорічного наукового збірника «Українці Хорватії. Документи та матеріали» за редакцією президента УКПТ «Кобзар» – Загреб Славка Бурди. Видання містить дослідження науковців, представлені під час конференції минулого року.

Активну участь у науковій програмі взяли представники Карпатського університету.

Віолетта Дутчак представила доповідь «Українсько-хорватські культурно-мистецькі зв’язки періоду державної незалежності: напрями, форми та динаміка».

Ірина Дундяк виступила з доповіддю «Образно-стилістичні особливості монументальної Шевченкіани на Балканах».

Володимир Федорак презентував дослідження «Охорона культурної спадщини в умовах війни: досвід Хорватії та України».

До роботи конференції в онлайн-форматі також долучилися професорка кафедри методики музичного виховання та диригування Ганна Карась із доповіддю «Вшанування пам’яті Симона Петлюри (до 100-річчя його вбивства) у фокусі журналу “Тризуб”» та аспірант кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва спеціальності «Культурологія» Дмитро Вальнюк, науковою керівницею якого є професорка Віолетта Дутчак. Він представив тему «Національна культура в гуманітарному дискурсі Юліяна Тамаша: русинсько-український контекст».

Українське мистецтво — у культурному просторі Хорватії

Окремими мистецькими подіями «Днів української культури» стало вшанування пам’яті Тараса Шевченка біля пам’ятника Великому Кобзареві на Українській вулиці Загреба та вечірній концерт. У мистецькій програмі виступила професорка Віолетта Дутчак, представивши музичні номери.

Завершальний день заходів був присвячений духовно-мистецькій програмі. Учасники долучилися до Літургії у греко-католицькому храмі Кирила і Мефодія, після чого відбувся концерт духовної та патріотичної музики.

Сольну концертну програму для голосу в супроводі бандури представила Віолетта Дутчак. Її виступ став одним із мистецьких акцентів завершального дня «Днів української культури» в Хорватії.

За підсумками заходів усі учасники були відзначені Подяками від Українського культурно-просвітнього товариства «Кобзар» – Загреб.

Участь делегації Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського національного університету у «Днях української культури – 2026» стала важливою складовою міжнародної наукової та культурно-мистецької діяльності університету. Вона сприяла представленню українського наукового й мистецького доробку в Хорватії, розвитку академічних контактів та поглибленню українсько-хорватського співробітництва у сфері науки, культури й збереження національної спадщини.

Зустріч була присвячена не лише глобальним кліматичним змінам, а й тому, як ці процеси проявляються безпосередньо поруч із нами та які кроки кожен може зробити для збереження довкілля. Учасники говорили про трансформації природних екосистем, відповідальне ставлення до навколишнього середовища, охорону природи та щоденні рішення, які впливають на стан планети.

До обговорення долучилися фахівці, які безпосередньо досліджують природні процеси та працюють у сфері охорони довкілля. Спікерками гостьової студії стали Ірина Дмитраш-Вацеба, в. о. директора Дністровського регіонального ландшафтного парку, Надія Капець, дослідниця Дністровського регіонального ландшафтного парку, доцентка, та Тетяна Микитин, доцентка університету.

На початку зустрічі до учасників звернулася проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Лілія Туровська, яка привітала присутніх та долучилася до модерування відкритого діалогу.

Під час гостьової студії спікерки ділилися професійними знаннями та практичним досвідом, розповідали про зміни, які відбуваються у природних екосистемах, та наголошували на важливості відповідального ставлення до природних ресурсів. Особливу увагу приділили ролі людини у збереженні біорізноманіття та формуванні екологічно відповідальної поведінки.

Активними учасниками зустрічі стали студенти університету. Вони ставили запитання, долучалися до обговорення, висловлювали власні думки та разом зі спікерками шукали відповіді на питання, пов’язані зі змінами довкілля та можливостями особистої участі у його збереженні.

Гостьова студія стала простором для професійного й водночас доступного діалогу про те, що зміна клімату — це не лише глобальна проблема, а й процеси, які вже сьогодні впливають на екосистеми, громади та повсякденне життя людей. Водночас екологічна відповідальність починається з усвідомлення власного впливу на навколишнє середовище та готовності змінювати щоденні практики.

Проведення таких зустрічей у межах Alumni Insights: Гостьові студії дає можливість студентам безпосередньо спілкуватися з фахівцями, отримувати практичні знання та бачити реальні професійні шляхи застосування здобутої освіти.

Адже великі зміни часто починаються з простого — цікавості, відкритої розмови, усвідомлення та маленької щоденної дії. І говорити про майбутнє планети важливо вже сьогодні — щоб мати можливість жити в ній завтра.

Розробка адаптована Центром дослідження стратегій універсального дизайну КНУВС з ініціативи голови вченої ради університету, професора Ігоря Цепенди. Над її створенням працював потужний авторський колектив провідних науковців: керівниця проєкту – професорка Надія Бабій, а також професори Олег Чуйко та Богдан Губаль.

Особливість образу «Salus Populi Romani» («Спасіння римського народу») полягає в тому, що це одна з найдавніших та найшанованіших християнських святинь. Привезена до Риму ще в 590 році, вона донині зберігається у папській базиліці Санта-Марія-Маджоре. У лівій долоні Богородиця тримає маппу – невелику вишиту церемоніальну хустку блакитного кольору, яка є символом царської влади, а на середньому пальці її правої руки зображено тонку золоту обручку.

Головною інновацією цього проєкту є особливий дизайн, близький до сценографії папської базиліки й спеціальні технологічні QR-коди, які відкривають доступ до аудіоопису святині і молитви. На відміну від попередніх тактильних ікон, усі матеріали Salus Populi відтворені п’ятьма мовами: українською, англійською, польською, італійською та німецькою. Розробники образу зазначають, що до професійного озвучування текстів були залучені відомі науковці університету – викладач кафедри сценічного мистецтва і хореографії Тарас Василюк та перша проректорка Лілія Туровська.

Завдяки презентації на зборах протопресвітерів розробку було масштабно представлено для всієї духовної верхівки та священничого керівництва регіону. Архієпископ і митрополит Володимир Війтишин висловив щиру вдячність Ігорю Цепенді й усьому колективу університету за створення цього проєкту та особливу опіку над слабозорими людьми. Владика наголосив, що такі технології універсального дизайну відкривають для людей із порушеннями зору абсолютно новий рівень духовного сприйняття.

Презентація в Івано-Франківську дала старт великій міжнародній місії образу. Ікона мандруватиме далі: спочатку її доправлять до Києва до Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, а згодом святиня вирушить до Ватикану.

Університетська спільнота щиро пишається авторами проєкту, які довели, що сучасна наука здатна робити духовні скарби доступними для кожного, долаючи будь-які фізичні бар’єри!

Конкурс, приурочений до Дня захисників і захисниць України, об’єднав 52 учасників із 14 закладів освіти з різних регіонів України. Свої творчі роботи представили молоді автори з Вінниці, Дніпра, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Львова, Сум, Харкова, а також учні з Полтавської та Запорізької областей.

Серед переможців і дипломантів конкурсу — п’ятеро студентів кафедри журналістики КНУВС.

ІІ місце виборола першокурсниця Зоряна Свирид, керівниця — доцентка Руслана Савчук.

ІІІ місце посіла третьокурсниця Анна Комарова, керівниця — доцентка Галина Пристай.

Дипломантами конкурсу стали третьокурсниці Кароліна Гладун і Софія Іллічова, а також магістрант Святослав Макогін. Керівниця їхніх конкурсних робіт — доцентка Галина Пристай.

Для учасників конкурс став можливістю висловити власне бачення сучасної України, осмислити питання національної ідентичності, пам’яті та відповідальності, а також представити свої творчі роботи у всеукраїнському середовищі.

Своїми враженнями від участі поділився магістрант Святослав Макогін:

«Для мене участь у конкурсі «Україна — це ми» стала важливим досвідом і можливістю ще раз замислитися над тим, що означає бути українцем сьогодні. Такі конкурси дають змогу не лише поділитися власними думками та переживаннями, а й почути голоси інших молодих людей із різних куточків України. Особливо цінно, що патріотична тематика сьогодні знаходить відгук серед молоді. Переконаний, що через слово, творчість і власну позицію ми можемо підтримувати одне одного та зберігати пам’ять про важливі для нашої країни події. Дякую організаторам і викладачам за можливість долучитися до конкурсу, а також усім, хто підтримує молодь у її творчих починаннях».

Вітаємо Зоряну Свирид, Анну Комарову, Кароліну Гладун, Софію Іллічову та Святослава Макогіна, а також їхніх наставниць із вагомими здобутками! Бажаємо нових творчих і професійних перемог, натхнення, цікавих тем і впевненого руху вперед.

Проєкт реалізується Центром лідерства захисників України Національного університету «Києво-Могилянська академія» у партнерстві із Запорізьким національним університетом, Полтавським університетом економіки і торгівлі та Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника у програмі представляли Антоніна Томашевська, завідувачка кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування, та Ірина П’ятничук, декан факультету управління.

П’ятиденна програма була спрямована на розвиток управлінських, підприємницьких, цифрових, лідерських і комунікаційних компетентностей ветеранів і ветеранок. Навчання поєднувало теоретичні блоки з практичними завданнями, командною роботою, дискусіями, обміном досвідом та рефлексією.

Важливою складовою програми стала робота представниць Карпатського університету.

Антоніна Томашевська провела модуль «Лідерство та організаційна динаміка». Його учасники зосередилися на розвитку лідерських і управлінських компетентностей, командній взаємодії, формальному та неформальному лідерстві, формуванні довіри, розподілі ролей у команді та ефективній організаційній взаємодії.

Ірина П’ятничук провела модуль «Комунікації для професійної та підприємницької діяльності: публічний виступ, медіа та інформаційна гігієна». Практикум був спрямований на вдосконалення навичок професійної комунікації, публічного виступу, самопрезентації, взаємодії з медіа та критичного сприйняття інформації.

Програма також охоплювала питання формування групової динаміки, абілітації ветеранів і ветеранок, професійної трансформації, розвитку управлінських, підприємницьких і цифрових компетентностей.

Пілотне навчання стало одним із практичних етапів спільної роботи університетів над формуванням сучасних підходів до освітньої підтримки, професійного розвитку та реінтеграції ветеранів і ветеранок. Учасники проєкту працюють над створенням ветерансько-дружнього освітнього середовища, розвитком ветеранських центрів у закладах вищої освіти та адаптацією військового управлінського досвіду до цивільного професійного середовища засобами освіти.

Серед результатів спільної роботи — формування партнерської мережі університетів, аналіз освітніх практик підтримки ветеранів, розроблення концепції університетської екосистеми реінтеграції, а також підготовка й апробація короткої освітньої програми з розвитку управлінських компетентностей ветеранів і ветеранок.

Окремим напрацюванням стали Рекомендації з апробації і поширення моделі університетської екосистеми підтримки повернення ветеранів і ветеранок. Документ узагальнює досвід партнерських університетів та містить практичні підходи до впровадження і масштабування такої моделі в інших закладах вищої освіти.

Наступним етапом передбачено проведення міжнародної конференції, присвяченої питанням ветеранської політики. Вона стане майданчиком для представлення результатів проєкту, обміну досвідом та обговорення ефективних моделей підтримки ветеранів і ветеранок за участю університетів, державних інституцій, громад, бізнесу та громадського сектору.

Участь Карпатського університету в цій ініціативі дає змогу поєднати університетську експертизу з досвідом інших закладів вищої освіти та спільно напрацьовувати практичні рішення для професійної й соціальної реінтеграції ветеранів і ветеранок.

Для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника робота в межах проєкту є важливою складовою розвитку ветеранського напряму та утвердження університету як простору освіти, професійної трансформації, партнерства і нових можливостей для ветеранів та ветеранок.

Під час зустрічі студенти ознайомилися з основними напрямами діяльності молодіжної організації. Серед них — національно-патріотичне виховання, формування базових навичок домедичної допомоги та цивільного захисту, популяризація спорту і здорового способу життя, розвиток краєзнавчого туризму, вивчення історії та збереження культурної спадщини України.

Окремий блок зустрічі був присвячений сучасним технологіям і засобам, які використовуються в умовах війни. Представники ГО «Центурія» продемонстрували студентам сучасне військове спорядження, розповіли про його призначення та особливості використання.

Особливий інтерес у здобувачів освіти викликала презентація та демонстрація роботи FPV-дронів. Учасники мали можливість на практиці ознайомитися з принципами роботи безпілотних систем та роллю сучасних технологій у виконанні завдань в умовах бойових дій.

Практична частина зустрічі також включала короткий екскурс із тактичної медицини, який провів сертифікований інструктор рівня CLS. Студентам продемонстрували базові алгоритми дій у разі травм та інших невідкладних станів, зокрема використання турнікета та проведення серцево-легеневої реанімації.

Зустріч мала інтерактивний формат. Студенти активно долучалися до практичних занять, ставили запитання, ознайомлювалися з елементами спорядження та безпосередньо взаємодіяли з представниками організації.

Представники ГО «Центурія» також розповіли про можливості долучення молоді до діяльності організації та запросили студентів до участі в її ініціативах.

Підсумовуючи зустріч, Наталія Сабат подякувала представникам ГО «Центурія» за змістовну розмову, практичні знання та готовність ділитися досвідом із молоддю. Вона наголосила на важливості проведення таких зустрічей для формування громадянської відповідальності, розширення світогляду студентів та їхньої підготовки до дій у складних життєвих ситуаціях.

До організації та проведення заходу долучилися декан Педагогічного факультету Оксана Кондур, завідувачка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Роксоляна Зозуляк-Случик, завідувачі та викладачі кафедр, а також студенти факультету.

Такі зустрічі сприяють розвитку практичних компетентностей молоді, формуванню відповідального ставлення до питань безпеки, громадянської активності та національної свідомості, а також посиленню взаємодії університету з громадськими організаціями.

Почесну відзнаку ректорці університету вручив президент Асоціації українських правників, професор Василь Костицький.

Золота медаль Асоціації українських правників є визнанням професійної діяльності та вагомого внеску Валентини Якубів у розвиток освітньої і наукової сфери, зміцнення ролі університету в суспільстві та формування середовища, заснованого на принципах відповідальності, академічної свободи, демократії та громадянської активності.

Відзнака також засвідчує належну оцінку діяльності ректорки у розбудові Карпатського національного університету імені Василя Стефаника як сучасного освітнього та наукового центру, відкритого до суспільної взаємодії, міжнародної співпраці та нових можливостей для студентів і науковців.

Особливого символізму нагородженню надає те, що його приурочено до 30-річчя ухвалення Конституції України — Основного Закону, який закріпив фундаментальні засади української державності, права і свободи людини та громадянина, принципи демократичного розвитку держави.

Для університетської спільноти ця відзнака є вагомим визнанням роботи Валентини Якубів та результатів діяльності Карпатського університету, спрямованої на розвиток освіти, науки, утвердження демократичних цінностей і формування відповідального громадянського суспільства.

Вітаємо ректорку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентину Якубів із високою відзнакою та бажаємо нових професійних здобутків, успішної реалізації важливих ініціатив і подальших досягнень задля розвитку української освіти та науки!

Гостя університету привітало керівництво закладу на чолі з ректоркою Валентиною Якубів. До зустрічі також долучилися представники обласної та міської влади.

Основною темою зустрічі стало обговорення перспектив оновлення Цивільного кодексу України — одного з ключових законодавчих актів, що визначає засади регулювання цивільних відносин у державі.

Спілкування було передусім орієнтоване на студентську молодь. Майбутні правники та представники інших спеціальностей мали можливість почути безпосередньо від Голови Верховної Ради України про підходи до реформування цивільного законодавства, актуальні виклики та необхідність адаптації правових норм до потреб сучасної України.

Під час зустрічі йшлося про те, що чинний Цивільний кодекс України, ухвалений у 2003 році, став одним із важливих результатів української юридичної реформи. Водночас його основні концептуальні підходи формувалися ще у 1990-х роках — у зовсім інших суспільних, економічних та правових умовах.

Саме тому сьогодні постає питання, наскільки закладеного в чинному Кодексі правового інструментарію достатньо для України майбутнього та які зміни необхідні для формування сучасного цивільного законодавства.

Окрему увагу під час зустрічі приділили ролі молодих фахівців у цьому процесі. Адже саме нинішні студенти-правники працюватимуть із законодавством, яке має відповідати реаліям повоєнної відбудови, розвитку цифрової економіки, нових форм власності та договірних відносин, а також європейського правового простору.

Зустріч стала можливістю для студентів не лише дізнатися більше про сучасні законодавчі процеси, а й безпосередньо поспілкуватися з одним із ключових представників українського парламенту, поставити запитання та долучитися до професійної дискусії про майбутнє українського права.

Для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника такі зустрічі є важливою складовою освітнього процесу, адже дають студентам можливість поєднати академічні знання з розумінням реальних законодавчих процесів та викликів, які стоять перед Україною.