День: 17.08.2026

У свято Успіння Пресвятої Богородиці, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Івано-Франківсько-Галицької єпархії ПЦУ під час святкового богослужіння відбулося освячення нової тактильно-акустичної ікони «Богородиця Манявська Ігуменя».

    Подія відбулася з благословення Церкви та особисто архієрея Православної церкви України, митрополита Івано-Франківського і Галицького Іоасафа, священноархімандрита Хрестовоздвиженського Манявського чоловічого монастиря.

    Розробка інноваційної святині належить Центру дослідження стратегій універсального дизайну Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Під час її створення було застосовано технології цифрового моделювання та багатошарового рельєфного друку. Інформаційний та молитовний супровід зображення виконано шрифтом Брайля, а також реалізовано через живий звуковий супровід, який інтегровано за допомогою системи цифрового кодування.

    Ікона «Ігуменя Манявська» – це копія ікони XVII ст., написаного у стінах легендарного Манявського Скиту. Створення цього образу тісно пов’язане з дивовижним порятунком обителі під час епідемії чуми 1652 р. За переказами, ієромонах Філарет сподобився благодатного видіння Богородиці, яке згодом ченці відтворили у цьому святому образі.

    У своєму вітальному слові митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф зазначив:

«Ми висловлюємо щиру подяку усій великій команді розробників: голові Вченої ради КНУВС, професору Ігорю Цепенді, керівниці проєкту, професорці Надії Бабій, консультантам – професорам Олегові Чуйку та Богдану Губалю, технічним фахівцям, студентам Валентинові Тупалу, Марті Сміжак, а також фундатору – Олегові Жерноклєєву, за чиєї благодійної підтримки ця велика справа доступності та християнської любові стала можливою. Нехай Пресвята Богородиця оберігає кожного з вас, дарує духовний зір, мир та Своє всемогутнє заступництво! Благословення Господнє на вас!».

    Голова Вченої ради КНУВС, професор Ігор Цепенда у своєму виступі підкреслив важливість проєкту для спільноти:

«Завдяки цьому образові, створеному у стінах університету, незрячі та слабозорі прихожани відтепер можуть повноцінно відчути богословську красу святині, брати участь у духовному житті громади та серцем «побачити» Богородицю Манявську Ігуменю».

16 серпня на околиці села Гриньків Рожнятівщини відбулося урочисте відзначення 100-річчя пластової оселі «Сокіл» – одного з найвідоміших осередків українського скаутського руху, історія якого є важливою частиною українського національно-патріотичного виховання.

    До ювілейних заходів долучився директор Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимир Федорак.

    Оселя «Сокіл» має особливе місце в історії українського Пласту. Землю для її створення свого часу передав пластунам митрополит УГКЦ Андрей Шептицький, розуміючи важливість виховання молодого покоління на засадах патріотизму, відповідальності та служіння Україні.

    У 1920–1930-х рр. на «Соколі» таборували сотні пластунів різних уладів. Після заборони Пласту в Україні його учасники поширили традиції українського скаутингу в різних країнах світу. Чимало вихованців пластової оселі згодом стали учасниками визвольної боротьби за незалежність України. Сьогодні традицію захисту Української держави продовжують і пластуни, які боронять нашу країну.

    Ювілей «Сокола» об’єднав близько 300 пластунів з різних областей України та кількох країн світу.

    Розпочалися урочистості зі Святої Літургії, яку очолив владика УГКЦ Борис Гудзяк у співслужінні з представниками духовенства різних митрополій.

    Після богослужіння відбулося загальнотаборове свято з традиційними пластовими церемоніалами, іменуванням пластунів-сеньйорів керівництва, нагородженням тих, хто зробив вагомий внесок у розбудову пластової оселі, а також вітаннями від Крайової Пластової Старшини України та представників органів державної влади.

    Учасники заходу також переглянули документальний фільм про історію «Сокола», взяли участь у спільному спілкуванні з владикою Борисом Гудзяком та пластовими сеньйорами, які розповіли про розвиток пластових осередків у різних країнах світу та їхню роль у вихованні української молоді, збереженні єдності й формуванні відповідального громадянського суспільства.

    Для Володимира Федорака участь у ювілейних заходах мала й особливе особисте значення, адже він свого часу був виховником та інструктором пластової молоді на «Соколі». Зустріч із давніми друзями та побратимами, з якими разом таборували ще у 1991–1992 рр., стала нагодою згадати спільний досвід, традиції та цінності, які об’єднують покоління українських пластунів.

    100-річчя «Сокола» – це не лише ювілей однієї пластової оселі, а й нагадування про тяглість української традиції виховання молоді, громадянської відповідальності та любові до України.

   Карпатський національний університет імені Василя Стефаника пишається своїми випускниками та працівниками, які долучаються до збереження української історії, культури й традицій та продовжують працювати задля зміцнення українського суспільства.