Кафедра туризмознавства і краєзнавства

Форум став не лише зустріччю людей, яких об’єднують студентські роки та спільна історія, а й платформою для професійного діалогу, обміну ідеями та формування партнерств. Його головна ідея — об’єднати випускників різних поколінь у спільноту, яка підтримує зв’язок з університетом, ділиться досвідом, сприяє професійному становленню молоді та долучається до реалізації важливих освітніх, культурних і суспільних проєктів.

До учасників звернулася ректорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентина Якубів, яка наголосила на важливості збереження міцного зв’язку між університетом і його випускниками. Вона відзначила, що професійні здобутки випускників, їхня активна громадянська позиція та внесок у розвиток різних сфер суспільного життя є предметом гордості університетської спільноти. Ректорка підкреслила, що Форум покликаний стати платформою для відкритого діалогу, обміну досвідом, налагодження нових партнерств і започаткування спільних ініціатив. Адже університетська спільнота не завершується отриманням диплома — вона продовжує об’єднувати людей, які зберігають спільні цінності, підтримують рідний університет і готові разом працювати задля його розвитку та майбутнього України.

Програма Форуму розпочалася з паралельних панельних дискусій за трьома напрямами — «Бізнес», «Освіта» та «Мистецтво, культура, спорт». До розмов долучилися випускники університету, які сьогодні представляють різні професійні сфери, обіймають керівні посади, реалізовують власні проєкти та роблять вагомий внесок у розвиток Прикарпаття й України.

Учасники ділилися професійними історіями, обговорювали виклики, які постають перед їхніми галузями, говорили про досвід ухвалення рішень, роль освіти у формуванні успішної кар’єри та можливості співпраці між університетом і професійними спільнотами.

Панельна дискусія «Бізнес»: досвід, рішення та можливості партнерства

Панельна дискусія «Бізнес» стала майданчиком для обговорення підприємництва, управління, розвитку компаній та взаємодії бізнесу з освітнім середовищем. Учасники мали нагоду почути практичні історії людей, які працюють у різних секторах економіки, керують підприємствами й організаціями та щодня ухвалюють рішення в умовах мінливого ринку.

До дискусії долучилися:

• Олег Дацко — голова Ради директорів ТОВ «Прикарпатенерготрейд»;
• Дмитро Романюк — член правління Бізнес Асоціації Івано-Франківська, підприємець;
• Ольга Брегін — директорка аудиторської компанії «ВЕКТОР АУДИТУ»;
• Маргарита Бойко — генеральна директорка готельно-ресторанного комплексу «Надія»;
• Ліліана Пенгрин — генеральна директорка Вигодського лісокомбінату, заступниця директора ТОВ «Уніплит»;
• Оксана Салей — директорка ДУ «Івано-Франківська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби».

Обговорення дало змогу розглянути підприємницьку діяльність крізь призму реального досвіду, професійної відповідальності та пошуку ефективних рішень. Важливим складником такого діалогу стала можливість налагодження контактів між представниками бізнесу й університетом, зокрема для розвитку партнерства, професійної орієнтації студентів і створення нових можливостей для практичної підготовки майбутніх фахівців.

Панельна дискусія «Освіта»: формування майбутнього української освіти

Освітній напрям об’єднав представників органів влади, університетської спільноти, шкільної освіти та професійних об’єднань. У центрі уваги були розвиток освітнього середовища, педагогічна майстерність, роль учителя в суспільстві та актуальні завдання української освіти.

Спікерами панельної дискусії стали:

• Ігор Мандар — заступник голови Івано-Франківської обласної військової адміністрації;
• Ігор Цепенда — голова Вченої ради Карпатського національного університету імені Василя Стефаника;
• Наталія Нешпір — учителька Наукового ліцею імені Миколи Сабата, заслужений учитель України;
• Леся Павлюк — учителька Ліцею № 7, переможниця національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2024;
• Андрій Дем’янчук — виконувач обов’язків заступника голови Федерації профспілок України, голова Івано-Франківської міської організації Профспілки працівників освіти і науки;
• Леся Надвірнянська — заступниця голови ВП «Асоціація сертифікованих педагогічних працівників України» в Івано-Франківській області.

Учасники поділилися баченням сучасних освітніх трансформацій, обговорили виклики, які постають перед педагогами, та значення професійного розвитку вчителів. Окремий вимір розмови — зв’язок між університетською підготовкою майбутніх педагогів і практичним досвідом тих, хто вже сьогодні формує освітнє середовище.

Зустріч стала можливістю осмислити роль університету у підготовці нового покоління фахівців, які не лише володіють ґрунтовними знаннями, а й готові відповідати на суспільні виклики, упроваджувати зміни та розвивати українську освіту.

Панельна дискусія «Мистецтво, культура, спорт»: досвід, що надихає

Третій напрям об’єднав представників мистецького, культурного, медійного та спортивного середовищ. Учасники говорили про значення культури для суспільства, роль мистецтва у збереженні національної ідентичності, можливості сучасних медіа та важливість популяризації українського культурного надбання.

Своїм досвідом поділилися:

• Володимир Рудницький — директор Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк;
• Алла Пасс — тележурналістка, кореспондентка ТСН на телеканалі «1+1»;
• Олеся Пасічняк — заслужена артистка України, акторка драматичного театру імені Івана Франка;
• Валерій Твердохліб — художник, завідувач реставраційного відділу Івано-Франківського краєзнавчого музею;
• Богдан Томенчук — український поет, освітянин;
• Ігор Дебенко — генеральний директор Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина».

Розмова засвідчила багатогранність професійних шляхів випускників університету та їхню роль у культурному й суспільному житті. Досвід спікерів став нагодою для обміну думками про творчість, професійну самореалізацію, збереження культурної спадщини та відповідальність фахівців перед суспільством.

Усі три панельні дискусії об’єднала спільна ідея: університетська освіта є фундаментом, на якому вибудовується подальший професійний шлях, а зв’язок між випускниками та альма-матер може стати основою для нових партнерств, спільних проєктів і можливостей для наступних поколінь студентів.

Продовженням Форуму став урочистий гала-вечір в актовій залі університету, який об’єднав учасників у теплій атмосфері зустрічей, спогадів, вдячності та гордості за рідну альма-матер. Серед почесних гостей Форуму була Ольга Будник — радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

Особливим складником вечора стала презентація Асоціації випускників Стефаника — ініціативи, покликаної об’єднати випускників різних років і професій, підтримувати сталі зв’язки з університетом та створювати можливості для взаємодії, наставництва й реалізації спільних задумів.

Важливою частиною програми стало урочисте відзначення випускників за професійні досягнення та внесок у розвиток суспільства й університету. Їхні історії — приклад того, як знання, здобуті в університетських аудиторіях, стають основою професійного становлення, особистих досягнень і суспільно значущих справ.

Ще однією ініціативою, представленою під час гала-вечора, стало започаткування «Літопису Стефаника: історія, яку творимо разом». Його мета — зберігати спогади, історії, світлини та побажання випускників, формуючи живу пам’ять про університет і людей, які творили та продовжують творити його історію.

У межах вечора також презентували ідею благодійного фонду випускників та ініціативу іменних стипендій для талановитих студентів. Ці проєкти покликані розширити можливості підтримки молоді, заохочувати академічні й творчі здобутки та посилювати взаємодію між різними поколіннями університетської спільноти.

Окреме місце в програмі посів нетворкінг «Зв’язок поколінь — сила спільноти». Він дав змогу учасникам продовжити знайомства, відновити давні контакти, обмінятися професійними ідеями та обговорити можливі напрями майбутньої співпраці.

Святкову атмосферу гала-вечора створили талановиті випускники університету. Перед гостями виступили ансамбль танцю «Дивоцвіт», Наталія Онищук, Юрій Гресько, Діана Бігун і гурт «БУДЬМО». Мистецькі виступи стали яскравим доповненням зустрічі, підкресливши творчий потенціал університетської спільноти та її внесок у культурне життя Прикарпаття.

Партнерство, що об’єднує

Проведення першого Форуму випускників стало можливим завдяки підтримці партнерів і спонсорів, які долучилися до реалізації ініціативи та підтримали ідею об’єднання університетської спільноти.

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника висловлює щиру вдячність за партнерство та підтримку:

• ФГ «Геліос»;
• Uniplyt;
• «ОттоГанс»;
• NADIYA Hotel & Restaurants;
• Veles Mall;
• Lemker;
• Профкому студентів та аспірантів КНУВС.

Спільна участь університету, випускників і партнерів засвідчує важливість взаємодії між освітою, бізнесом, культурою та громадянським суспільством. Саме завдяки таким зв’язкам виникають нові ідеї, розширюються можливості для молоді та формуються передумови для реалізації ініціатив, що мають значення для університету й регіону.

Перший Форум випускників Карпатського національного університету імені Василя Стефаника став важливим кроком до формування активної спільноти, у якій цінують спільну історію, підтримують професійні досягнення одне одного та разом працюють над майбутнім.

Адже університет — це не лише роки навчання, лекції й дипломи. Це люди, зустрічі, цінності та зв’язки, які залишаються на все життя. І незалежно від того, скільки часу минуло після випуску, альма-матер завжди залишається місцем, куди хочеться повертатися.

Форум започаткував нову традицію — традицію зустрічатися, підтримувати одне одного, ділитися досвідом і творити спільну історію Карпатського університету.

Метою дводенної зустрічі стало поглиблення співпраці між європейськими університетами, обмін досвідом  щодо підтримки кар’єрного зростання працівників, активне впровадження планів гендерної рівності, а також пошук практичних рішень для формування університетського середовища, у якому принципи рівності, підтримки та поваги до потреб людини стають невід’ємною складовою інституційної культури.

Перший день воркшопу був присвячений практичним інструментам забезпечення рівних можливостей для працівників закладів вищої освіти, розвитку кар’єрного консультування та формуванню прозорих і справедливих підходів до управління людськими ресурсами.

19 жовтня модерувала зустріч Катерина Фомін, доцентка кафедри англійської філології, провідна фахівчиня відділу управління проєктами КНУВС, керівниця завдання проєкту EDUC-WIDE.

Учасників привітали професорка Katalin Füzér, керівниця проєкту EDUC-WIDE в Університеті Печа та Ірина Григорук, начальниця науково-дослідної частини, доцентка кафедри управління та бізнес-адміністрування, керівниця проєкту в КНУВС.

Представниці Університету Масарика Iva Lízalová та Natálie Miklánková поділилися досвідом розвитку системи кар’єрного консультування для працівників університету. У центрі уваги були практичні механізми підтримки професійного розвитку і перетворення стратегічних цілей університету на конкретні послуги й можливості для персоналу.

Aina Enstad з Університету Південно-Східної Норвегії представила підходи до переходу від окремих кар’єрних ініціатив до системних інституційних практик. Обговорення засвідчило важливість інтеграції професійного розвитку працівників у загальну стратегію університетського управління.

Окрему увагу було приділено прозорості оплати праці у вищій освіті. Представниця Університету Печа Csenge Láng порушила питання сучасних підходів до забезпечення прозорості винагороди, справедливості систем оплати праці та перспектив їх удосконалення в університетському середовищі.

Завершила змістовну програму першого дня спільна творча сесія, фасилітувала яку Claudia Dell’Uomo d’Arme з Університету Париж Нантер. Ініціатива запропонувала учасникам осмислити гендерну рівність через особистий досвід, мову, ідентичність та академічну солідарність. Такий підхід доповнив обговорення управлінських механізмів гуманістичним виміром, наголошуючи на тому, що в центрі інституційних політик мають залишатися люди, їхні потреби, гідність та можливості для самореалізації.

Роботу другого дня відкрила Тетяна Солоджук, начальниця відділу управління проєктами, доцентка кафедри фінансів, керівниця завдання проєкту EDUC-WIDE.

Про європейський політичний контекст розвитку інклюзивної гендерної рівності у сфері досліджень та інновацій доповіла Martina Cannone, представниця Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії.

Український досвід гендерно орієнтованого бюджетування та роль закладів вищої освіти в його розвитку представила Оксана Цюпа, доцентка кафедри фінансів КНУВС, національна експертка з управління публічними фінансами та гендерно орієнтованого бюджетування в Україні.

Увагу учасників привернула доповідь Ester Cois, професорки Університету Кальярі, президентки Національної конференції органів із питань забезпечення рівності в університетах Італії, про перехід від формального прийняття планів гендерної рівності до реальних інституційних змін і формування культури турботи.

Спільною темою експертних виступів стало розуміння гендерної рівності не як окремого напряму університетської політики, а як наскрізного принципу управління, що має впливати на ухвалення рішень, розподіл ресурсів, професійні можливості та повсякденне життя університетської спільноти.

Центральною частиною другого дня стала інтерактивна робоча сесія «Гендерна рівність у дії: розбудова інклюзивних університетів, орієнтованих на підтримку та врахування потреб людини», концепцію якої спільно розробили Тетяна Солоджук і Claudia Dell’Uomo d’Arme, що й фасилітували виконання цього завдання учасницями.

Замість традиційного формату презентацій учасникам запропонували спільно дослідити, як принципи гендерної рівності реалізуються в різних університетах та які інституційні практики можуть бути корисними для інших партнерів.

Учасники працювали над розмежуванням практик, які можна відносно легко адаптувати, підходів, що потребують змін в інституційних або нормативних умовах, та спільних принципів, які можуть бути реалізовані різними університетами з урахуванням їхніх особливостей.

Для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника участь у формуванні програми, експертних обговореннях і фасилітації спільної роботи стала можливістю не лише представити український досвід, а й зробити безпосередній внесок у розвиток спільних європейських підходів до забезпечення гендерної рівності у вищій освіті.

Головний висновок воркшопу полягає в тому, що справжня гендерна рівність починається там, де університети переходять від декларацій і формальних стратегій до конкретних управлінських рішень, інституційних практик та культури взаємної поваги, підтримки й відповідальності.

Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту EDUC-WIDE, що фінансується Європейським Союзом за програмою Horizon Europe.

У зустрічі взяли участь ректорка університету Валентина Якубів та представник «БРІТ» Сергій Максим’юк. У розмові також взяла участь провідний фахівець відділу взаємодії зі стейкхолдерами Зореслава Подольська.

Документ передбачає об’єднання зусиль університету та громадської організації для створення нових можливостей у сфері освіти, популяризації науки, розвитку творчого потенціалу дітей і молоді та впровадження інноваційних підходів до навчання.
Одним із ключових напрямів партнерства стане розвиток STEAM-освіти, що поєднує науку, технології, інженерію, мистецтво й математику. Співпраця сприятиме організації інтерактивних освітніх заходів, майстер-класів, лекцій, тренінгів, воркшопів та профорієнтаційних програм із залученням експертів і фахівців обох сторін.

Важливою складовою взаємодії стане використання освітніх і матеріально-технічних можливостей партнерів. Зокрема, спільні ініціативи планують реалізовувати на базі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та Наукового містечка «Нова Енергія» — проєкту ГО «БРІТ».

Меморандум також передбачає обмін досвідом та інформацією про освітні й культурні проєкти, взаємне залучення учасників до заходів, а також співпрацю в розробці та реалізації грантових ініціатив регіонального, всеукраїнського й міжнародного рівнів.

Партнерство покликане сприяти розвитку неформальної освіти, популяризації наукових знань, підтримці творчих ініціатив і формуванню середовища, у якому діти та молодь матимуть більше можливостей для інтелектуального розвитку, експериментування й реалізації власних ідей.

Підписання меморандуму відкриває нові перспективи для об’єднання освітнього, наукового та інноваційного потенціалу партнерів задля створення сучасних освітніх можливостей і розвитку громад.

Відзнаку присуджено за працю, що відкриває маловідомі сторінки української політичної історії та привертає увагу до складних процесів формування національного руху й міжнародних зв’язків українців у першій половині ХХ століття.

Книжка Івана Монолатія «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» вийшла друком у видавництві «Лілея-НВ» у 2023 році. Видання обсягом 448 сторінок із 16 сторінками ілюстрацій присвячене Якову Макогону (1880–1956) — українцеві за походженням, який реалізував себе у Сполучених Штатах Америки та став однією з маловідомих і загадкових постатей української політичної історії.

У дослідженні професор Іван Монолатій реконструює життєвий шлях Якова Макогона, аналізуючи його діяльність на перетині українського національного руху, міжнародної політики, фінансових інтересів і розвідувальних операцій. Значну увагу приділено його участі в українських політичних ініціативах міжвоєнного періоду, діяльності українських бюро в Лондоні, Женеві та Празі, а також обставинам, які сприяли появі численних версій, припущень і політичних легенд навколо його постаті.

Автор розглядає Якова Макогона не лише як об’єкт біографічного дослідження, а й як приклад складної взаємодії особистих амбіцій, політичного підприємництва та прагнення впливати на майбутнє України. Принципова особливість книжки — критичне осмислення образу Макогона як «уявленої української людини», чия ідентичність, політичні задуми та суспільна репутація формувалися під впливом транснаціональних зв’язків, конкуренції інтересів і нестабільності міжвоєнного світу.

Працюючи з історичними джерелами, дослідник прагне відокремити документально підтверджені факти від припущень і міфологізованих інтерпретацій, водночас окреслюючи межі історичного пізнання цієї непересічної особистості. Завдяки такому підходу книжка розширює уявлення про українську політичну еміграцію, міжнародні виміри національного руху та роль неформальних учасників політичних процесів ХХ століття.

Видання адресоване історикам, політологам, дослідникам міжнародних відносин і національної безпеки, а також усім, хто цікавиться маловідомими сторінками української історії.

Це не перше визнання праці науковця. У 2024 році книжку Івана Монолатія номінували на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Того ж року автор став лауреатом Премії імені Леся Танюка «За збереження історичної пам’яті» та отримав Академічну нагороду імені Василя Стефаника Карпатського національного університету імені Василя Стефаника в номінації «Найкраща монографія».

Щиро вітаємо професора Івана Монолатія з новим визнанням його наукової праці! Відзнака засвідчує важливість досліджень, спрямованих на осмислення української історії, повернення маловідомих постатей у науковий і суспільний простір та збереження історичної пам’яті.

Саме тут, 2 жовтня 1951 року, прийняли свій останній бій троє учасників українського підпілля: окружний провідник ОУН Іван Кулик («Сірий»), провідник Юрій Дронюк («Яр») та його побратимка, підпільниця й друкарка Анна Дронюк («Муха»). Їхня боротьба стала частиною історії національно-визвольного руху на Коломийщині, де українське підпілля продовжувало опір радянському тоталітарному режиму навіть на початку 1950-х років.

Відновлення криївки стало можливим завдяки наполегливій праці волонтера й активного громадського діяча Геннадія Романюка та його однодумців. Спільними зусиллями вони повернули цьому місцю історичну пам’ять і перетворили його на осередок національного виховання, де минуле промовляє до сучасників через спогади, розповіді, повстанські пісні та живе спілкування. Гостинна зустріч із традиційними стравами, зокрема баношем, доповнила атмосферу щирості й поваги до українських звичаїв.

Звертаючись до молоді, ініціатор відновлення криївки Геннадій Романюк наголосив на важливості збереження історичної пам’яті та передавання її наступним поколінням:

«Криївка на Царинці — живий нерв нашої історії. Ми відновлювали її з дерева й глини для того, щоби сюди приходила молодь і відчувала: коріння нації неможливо випалити ані тортурами, ані забуттям. Наші захисники розповідають, що живуть у таких же криївках, захищаючи свободу українського народу сьогодні».

Значення цього місця для історії рідного краю та національної пам’яті підкреслив завідувач кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Микола Васильчук:

«Для мене Великий Ключів і присілок Царинка — не тільки топоніми на карті мого дитинства, а також сакральний простір нашої національної пам’яті. Подвиг Івана Кулика “Сірого”, Юрія Дронюка “Яра” та Анни Дронюк “Мухи” восени 1951 року не був випадковістю, а закономірним проявом запеклого спротиву всієї Коломийської округи ОУН, яка найдовше чинила організований опір тоталітарній імперії. Навіть на початку 1950-х років, коли радянська каральна машина кинула сюди колосальні сили МДБ, це підпілля діяло, тримало зв’язок, випускало агітаційні матеріали та вірило в розвал радянської тюрми народів».

До розмови про історичне значення визвольної боротьби долучилася головна редакторка коломийської газети «Вільний голос» Валентина Близнюк. Вона акцентувала на важливості збереження пам’яті про героїв минулого та усвідомлення молоддю власної відповідальності за майбутнє України:

«Подвиг повстанців вражає. Відходять у вічність свідки тих подій, але незмінною залишається ідея свободи. Сучасна молодь — спадкоємці тієї великої сили, яка ламала хребет радянській каральній машині. Наш обов’язок — завершити справу УПА, шістдесятників, героїв Майдану. Ця криївка доводить: український корінь глибший за будь-який ворожий штик, і з нього завжди проростатиме наша Перемога».

Науковиця кафедри філології Галина Волощук провела паралель між боротьбою українського підпілля в минулому та спротивом сучасних захисників України:

«Коли ми стоїмо біля цієї відновленої криївки, то бачимо очевидну історичну паралель: сьогоднішні Збройні Сили України у тих самих окопах і підземних бліндажах на сході та півдні захищають нашу українську незалежність від московського окупанта. Ця криївка доводить: коріння нашого спротиву глибше, ніж ворог може собі уявити, і саме тому нас не зламати».

У поїздці також взяли участь заступниця директора з виховної роботи, провідна фахівчиня Центру досліджень «Покутської трійці» Оксана Ковальчук, бібліотекарка інституту Галина Гнатюк та викладачка кафедри філології Оксана Остапчук.

Такі зустрічі мають особливе значення для майбутніх учителів української мови та літератури, адже допомагають глибше пізнати історію рідного краю, усвідомити роль українського слова у збереженні національної пам’яті та відчути особисту відповідальність за передавання історичної правди наступним поколінням. Безпосереднє знайомство з місцями боротьби й пам’яті доповнює академічні знання живими свідченнями, людськими історіями та емоційним осмисленням минулого.

Колектив Коломийського навчально-наукового інституту висловлює щиру вдячність Геннадію Романюку та його команді за віддану працю зі збереження історичної спадщини, змістовну зустріч, гостинність і можливість доторкнутися до живої історії. Дякуємо панові Роману за виконання повстанських пісень, а журналістці Валентині Близнюк — за ініціативу, завдяки якій відбулася ця важлива для молоді подорож.

Схиляємо голови перед усіма поколіннями українців, які боролися за свободу рідної землі, та перед сучасними Героями, які сьогодні захищають Україну на передовій. Пам’ять про незламність попередників єднає покоління й нагадує: боротьба за незалежність триває, а збереження історичної правди — наш спільний обов’язок.

Під час зустрічі учасники обговорили значення вивчення французької мови, можливості її практичного застосування та перспективи, які володіння іноземними мовами відкриває для майбутньої професійної діяльності. Особливу увагу приділили створенню додаткових можливостей для мовної практики студентів і їхнього знайомства з культурою Франції.

Однією з ключових ідей зустрічі стало започаткування розмовного клубу французької мови. Він має стати простором для невимушеного спілкування, практикування мовленнєвих навичок і взаємодії із запрошеними носіями французької мови. Також студенти зможуть більше дізнаватися про французькі традиції та культурні особливості, а в перспективі — долучатися до франкомовних молодіжних таборів за кордоном.

Модераторкою заходу стала старша викладачка кафедри французької філології, екзаменаторка міжнародних іспитів DELF/DALF Зоряна Крук. Вона спрямувала розмову на обговорення практичних аспектів вивчення французької мови та можливостей її використання в академічному, професійному й міжкультурному спілкуванні.

Зустріч стала важливим кроком у розвитку співпраці університету з громадськими організаціями, які сприяють популяризації іноземних мов і розширенню культурних зв’язків. Започаткування нових форматів взаємодії допоможе студентам удосконалювати мовні компетентності, відкривати для себе нові освітні перспективи та впевненіше застосовувати знання на практиці.

Захід об’єднав науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, представників закладів освіти та стейкхолдерів для обговорення актуальних питань цифрової трансформації освіти, упровадження інноваційних технологій, розвитку цифрових компетентностей і створення сучасного освітнього контенту.

Центральною подією стала презентація результатів культурно-освітнього проєкту «Код освіти», який отримав фінансову підтримку Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Мистецтво в кадрі». До його підготовки та реалізації долучилися представники кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика — завідувачка кафедри, професорка Любов Прокопів, старший викладач, доктор філософії Тарас Паска та здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Професійна освіта. Цифрові технології» Василь Гошовський — автор і режисер освітньо-пізнавального мультсеріалу «Мені нудно».

З вітальним словом до учасників звернулася декан Педагогічного факультету, професорка Оксана Кондур. Вона наголосила на важливості розвитку інноваційного освітнього середовища, підтримки творчих ініціатив викладачів і студентів та впровадження сучасних цифрових технологій у процес професійної підготовки майбутніх фахівців.

Значення проєктної діяльності, співпраці викладачів і здобувачів освіти та формування цифрових компетентностей підкреслила у своєму виступі завідувачка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, професорка Любов Прокопів. Вона акцентувала на необхідності поєднання педагогічної науки, творчого пошуку та практичного застосування цифрових інструментів у підготовці конкурентоспроможних фахівців.

Модератором заходу виступив старший викладач кафедри Тарас Паска, який зосередив увагу на можливостях освітньо-професійної програми «Професійна освіта. Цифрові технології». Уже четвертий рік кафедра здійснює підготовку бакалаврів за цією програмою, орієнтованою на формування фахівців, здатних ефективно використовувати цифрові технології, розробляти інноваційні освітні ресурси, реалізовувати власні проєкти та застосовувати набуті компетентності у професійній діяльності ще під час навчання в університеті.

Головним спікером став Василь Гошовський — автор і режисер мультсеріалу «Мені нудно», який представив ідею проєкту, розповів про етапи його підготовки та реалізації, використані цифрові технології й результати роботи творчої команди. Презентація продемонструвала, як студентська ініціатива за підтримки університетської спільноти може перерости в масштабний освітньо-культурний продукт.

У межах проєкту створено пілотний сезон дитячого освітньо-пізнавального анімаційного мультсеріалу «Мені нудно», що складається з п’яти серій для дітей віком 7–12 років, а також інтерактивну вебплатформу. В основі мультсеріалу — прагнення перетворити звичну дитячу фразу «Мені нудно!» на поштовх до пізнання, творчості та нових відкриттів.

Через пригоди головних героїв автори порушують теми української культурної спадщини, медіаграмотності, критичного мислення, використання штучного інтелекту, театрального мистецтва, інклюзії та підтримки ветеранів. Такий підхід дає змогу органічно поєднати розважальний формат із пізнавальним змістом і порушити важливі суспільні питання мовою, зрозумілою дитячій аудиторії.

До озвучення мультсеріалу долучилися відомий український актор театру і кіно Іван Бліндар та співачка Alyona Alyona. Їхня участь посилила творчий складник проєкту та сприяла поєднанню сучасного мистецтва з освітнім контентом.

Важливою частиною «Коду освіти» стала інтерактивна вебплатформа, що пропонує дітям виконувати пізнавальні завдання, проходити тематичні місії та взаємодіяти з цифровим ШІ-наставником. Його особливість полягає в тому, що штучний інтелект не надає готових відповідей, а за допомогою запитань і підказок спонукає дитину самостійно мислити, аналізувати інформацію та шукати рішення. Таким чином, цифрові інструменти стають засобом розвитку допитливості, критичного мислення й пізнавальної самостійності.

Вагомою складовою проєкту є науково-педагогічне обґрунтування освітнього змісту. До його розроблення долучилися викладачі кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, які працювали над визначенням навчальних цілей і врахуванням вікових особливостей дитячої аудиторії. Окрему увагу приділено педагогічній спадщині Богдана Ступарика, ідеї якої знайшли відображення в концепції цифрового ШІ-наставника.

Практична частина заходу дала змогу учасникам безпосередньо ознайомитися з можливостями нового освітнього продукту. Присутні переглянули анімаційний контент, випробували функціонал інтерактивної вебплатформи та долучилися до обговорення перспектив використання подібних цифрових рішень в освітній практиці. Інтерактивна активність «Розкодуй освіту майбутнього» та майстер-клас зі створення анімаційних персонажів продемонстрували, як цифрові технології, творчість і педагогічне проєктування можуть доповнювати одне одного та створювати нові можливості для навчання.

Реалізація проєкту «Код освіти» стала прикладом ефективної співпраці викладачів і здобувачів вищої освіти, поєднання педагогічної науки, цифрових технологій та креативних індустрій. Водночас успішне втілення ініціативи за підтримки Українського культурного фонду засвідчує практичну спрямованість підготовки студентів за освітньо-професійною програмою «Професійна освіта. Цифрові технології» та демонструє можливості реалізації студентських ідей у професійних проєктах.

Кафедра педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика продовжує розвивати інноваційні підходи до підготовки майбутніх фахівців, підтримувати перспективні освітні ініціативи та створювати умови для розкриття творчого й професійного потенціалу здобувачів освіти.

Адже сучасна професійна освіта — це не лише здобуття знань і формування компетентностей, а й можливість уже під час навчання створювати цифрові продукти, втілювати власні ідеї та розробляти інноваційні рішення, що сприятимуть розвитку освіти майбутнього.

Зустріч була присвячена темі «Двовимірні карбіди та нітриди (MXenes) для передових технологій» — одному з найбільш динамічних напрямів сучасного матеріалознавства.

Захід відкрила вступним словом проректор з науково-педагогічної роботи і міжнародної діяльності Лілія Туровська.

Професор Юрій Гогоці розповів про історію відкриття та розвиток досліджень MXenes — нового класу двовимірних матеріалів, властивості яких відкривають широкі перспективи для створення технологій наступного покоління.
Наукову частину виступу доповнила розповідь професора про власний професійний шлях, який пролягав через дослідницькі центри України, Німеччини, Японії, Норвегії та США.

На прикладі свого досвіду Юрій Гогоці продемонстрував, як нові ідеї та результати досліджень можуть змінювати напрям наукового пошуку й відкривати несподівані можливості.

Лекція відбулася у змішаному форматі. В університетській аудиторії зібралися студенти та  викладачі фізико-технічного, природничого факультетів і факультету управління Карпатського університету, а також студенти Івано-Франківського національного медичного університету. Онлайн до зустрічі долучилися науковці установ Національної академії наук України, представники українських закладів вищої освіти та міжнародної наукової спільноти, зокрема Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS).

Жвавий інтерес викликало обговорення можливостей використання MXenes у різних галузях. Слухачів цікавили не лише технологічні переваги нових матеріалів, а й питання, які необхідно вирішити на шляху до їх практичного застосування.
Особливу увагу наприкінці зустрічі Юрій Гогоці приділив молодим науковцям. Серед порад, якими він поділився у своїй презентації, прозвучала думка: «Щоб бути винахідником, треба бути гнучким, швидко рухатися в нових напрямах і розвивати нові ідеї. Ідіть за цікавими результатами, а не обов’язково за початковим планом дослідження».

Зустріч із професором Юрієм Гогоці стала нагодою для студентів і науковців ознайомитися з дослідженнями світового рівня, обговорити перспективні технології та отримати натхнення для власної наукової роботи.

Коли? 22 жовтня 2026 року о 16:00 год.

Де? м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57, Актова зала університету

Це буде вечір, сповнений вдячності, щирих обіймів, гордості за рідну альма-матер та незабутніх емоцій. Час, коли роки навчання перетворюються на єдиний міцний ланцюг поколінь, а стіни університету знову об’єднують тих, хто творить історію України!

Що чекає на гостей у програмі вечора:

• Асоціація випускників Стефаника: презентація єдиної спільноти, яка об’єднує серця та відкриває нові горизонти співпраці з університетом;
• Визнання тих, хто творить зміни: урочисте відзначення випускників за їхні професійні здобутки, вагомий внесок у розвиток суспільства та рідного університету;
• «Літопис Стефаника: історія, яку творимо разом»: започаткування особливої традиції збереження пам’яті, теплих спогадів та щирих побажань різних поколінь;
• Благодійний фонд випускників та іменні стипендії: ініціатива підтримки обдарованих студентів, які прямо зараз прокладають свій шлях до успіху;
• Нетворкінг «Зв’язок поколінь – сила спільноти»: затишне неформальне спілкування, нові знайомства, спогади про студентські роки та народження спільних ідей.

Святковий настрій та душевну атмосферу даруватимуть талановиті випускники КНУВС: своїм мистецтвом нас порадують ансамбль танцю «Дивоцвіт», Наталія Онищук, Юрій Гресько, Діана Бігун та гурт «БУДЬМО»!

Дорогі випускники усіх років! Запрошуємо вас розділити з нами цю історичну та неймовірно щемливу мить! Приходьте, щоб знову відчути себе вдома, обійняти наставників, потиснути руки однокурсникам та переконатися: родина Стефаника – це назавжди!