8 травня в Україні вшановують День пам’яті та примирення. Це день глибокої шани до всіх, хто боровся з нацизмом, захищав людську гідність і свободу, а також пам’яті про мільйони жертв найкривавішої війни ХХ століття.

Для України Друга світова війна стала трагедією національного масштабу. Воєнні дії прокотилися всією територією країни, залишивши по собі зруйновані міста й села, мільйони загиблих, скалічені долі та втрати, які неможливо виміряти. Українці воювали на різних фронтах, у лавах армій антигітлерівської коаліції, у підпіллі та русі опору, наближаючи перемогу над нацизмом.

Сьогодні ми не лише згадуємо події минулого, а й усвідомлюємо ціну миру, свободи та людського життя.

Пам’ять про Другу світову війну є важливою складовою національної свідомості та відповідальності перед майбутніми поколіннями. Символом пам’яті в Україні є червоний мак — знак скорботи за загиблими та водночас нагадування про те, що війна не повинна повторитися.

У цей день університетська спільнота вшановує пам’ять усіх жертв Другої світової війни, висловлює вдячність ветеранам і тим, хто боровся проти нацизму, та схиляє голови перед мужністю і жертовністю українського народу.

Пам’ятаємо. Перемагаємо. Бережемо мир.

Бути під Сандомиром і не відвідати Завихост та місце загибелі князя і “самодержця всієї Русі” Романа Мстиславовича було б невірно. Тому 7 травня 2026 р. під час роботи Польсько-українського конгресу істориків Центр медієвістичних студій кафедри всесвітньої історії факультету історії, політології і міжнародних відносин КНУВС відвідав місце переправи через Віслу галицьких і волинських військ, на якому 19 Червня 1205 р. відбулося зіткнення із силами синів краківсько-сандомирського князя Казимира Справедливого – Лещеком Білим і Конрадом. Під час бою князь Роман загинув та був похований спершу у Сандомирі. Згодом тіло князя було обміняне на польських бранців, відвезене на батьківщину і там перепоховано, найімовірніше – у волинському Володимирі. Це місця нашої пам’яті, які потребують відповідного ознакування, про що сьогодні також мовилося із директором Український інститут національної пам’яті Олександром Алфьоровим.
Сподіваємося, що у осяжному майбутньому так і станеться.
З нами Бог і Пречиста Діва Марія! Перемога буде за нами!

6 травня 2026 р. у Баранові Сандомирському розпочався Польсько-український конгрес істориків, у якому беруть участь представники Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (далі – КНУВС), зокрема голова вченої ради університету, професор Ігор Цепенда, а також професор кафедри всесвітньої історії, директор Центру медієвістичних студій (далі – ЦМС) професор Мирослав Волощук і провідний фахівець  ЦМС, асистент кафедри всесвіньої історії Остап Кардаш. Маємо за честь представити наш Факультет історії, політології і міжнародних відносин і Кафедру всесвітньої історії КНУВС.

За перебігом тематичних панелей можна слідкувати online за нижче наведеними покликами.

Український інститут національної пам’яті https://www.youtube.com/@UINPofficial

Центр Мєрошевського https://www.youtube.com/@MieroszewskiPL

У Львові, в Генеральному консульстві Республіки Польща, відбувся урочистий прийом з нагоди Дня Конституції Республіки Польща.

У заході від імені керівництва Карпатського національного університету імені Василя Стефаника взяв участь проректор з науково-педагогічної роботи Віталій Шкромида. Урочистості об’єднали представників органів державної влади, місцевого самоврядування, дипломатичного корпусу, наукового та культурного середовища.

У своєму виступі Генеральний консул Республіки Польща у Львові Марек Радзівон наголосив на вагомості Дня Конституції 3 травня як символу демократичних цінностей, свободи та державності польського народу.

Окремо було підкреслено значення українсько-польського стратегічного партнерства, яке сьогодні є важливим чинником безпеки, стабільності та європейської інтеграції України.

Під час заходу звучали слова вдячності польському народові за всебічну підтримку України, солідарність у складний для держави час та активну допомогу на міжнародній арені.

Особливу увагу учасники приділили розвитку міжрегіонального співробітництва, зокрема реалізації спільних освітніх, наукових і гуманітарних проєктів між українськими та польськими інституціями.

Участь проректора в цьому заході підтверджує активну позицію нашого університету у розвитку міжнародного партнерства, розширенні академічної співпраці та інтеграції в європейський освітній і науковий простір.

Захід завершився неформальним спілкуванням, яке стало додатковою можливістю для налагодження нових контактів та обговорення перспектив подальшої співпраці.

На факультеті туризму Карпатського національного університету імені Василя Стефаника урочисто розпочала роботу І Міжнародна наукова конференція «Помежів’я: простір та взаємодія» — масштабний науковий захід, який об’єднав науковців, освітян, дослідників, представників туристичної галузі та фахівців із різних регіонів України й зарубіжжя.

Конференція стала важливою платформою для професійного діалогу, обміну досвідом та обговорення актуальних викликів і перспектив розвитку сучасного суспільства. У центрі уваги учасників — питання історії України, культурної спадщини, міжкультурної комунікації, розвитку туризму й індустрії гостинності, а також розширення міжнародної академічної співпраці.

Під час урочистого відкриття учасників конференції привітали представники адміністрації університету, наукової спільноти та організатори заходу.

Декан факультету туризму Володимир Великочий наголосив на важливості міждисциплінарного підходу до вивчення простору помежів’я як території взаємодії культур, традицій, історичних процесів і сучасних суспільних трансформацій.

У рамках конференції відбуваються тематичні дискусії, наукові панелі та презентації досліджень, присвячених актуальним проблемам гуманітаристики, туризмознавства, регіонального розвитку та міжнародної співпраці. Учасники мають можливість представити власні наукові напрацювання, поділитися практичним досвідом і напрацювати нові ідеї для подальших спільних проєктів.

Особливу увагу під час конференції приділено розвитку міжнародних академічних зв’язків, створенню нових форматів фахової взаємодії та пошуку ефективних механізмів співпраці між закладами освіти, науковими установами й представниками професійного середовища.

Проведення І Міжнародної наукової конференції «ПОМЕЖІВ’Я: ПРОСТІР ТА ВЗАЄМОДІЯ» стало важливим етапом у розвитку наукового середовища факультету туризму та ще одним підтвердженням активної інтеграції університету у міжнародний освітній і науковий простір.

Днями студент І курсу спеціальності «Журналістика» нашого коледжу Тимур АРІХ став учасником офіційної делегації випускників проєкту «Залізна Зміна», взявши участь в унікальному медійному заході – «Сакура Трейн». Подія розпочалася з урочистої пресконференції на Центральному вокзалі столиці, яка зібрала провідні національні медіа (телеканали «1+1», «ICTV», «Суспільне», «Київ24», «Новини LIVE» агентство «Укрінформ», «УНІАН»).

Під час пресконференції виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші НАКАҐОМЕ, заступниця Міністра розвитку громад та територій Марина ДЕНИСЮК, голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр ПЕРЦОВСЬКИЙ, а також та головний представник JICA Осаму ХАТТОРІ.

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника серед небагатьох ЗВО України представлений у CWTS Leiden Ranking Open Edition 2025 – міжнародному бібліометричному рейтингу університетів, який оцінює науковий вплив, співпрацю та відкритий доступ на основі даних про наукові публікації.

CWTS Leiden Ranking Open Edition – це відкрита версія Лейденського рейтингу, започаткована у 2024 році. Вона базується на відкритих бібліографічних даних OpenAlex і, на відміну від традиційної версії, підтримує більш прозорий та інклюзивний підхід до аналізу глобального університетського ландшафту.

У 2025 році Open Edition охоплює понад 2800 університетів світу. У вибірці, упорядкованій за показником P(top 10%), КНУВС посідає 4-ту позицію серед українських закладів вищої освіти, представлених у цьому зрізі рейтингу.

Показник P(top 10%) означає кількість публікацій університету, які, порівняно з іншими публікаціями у тій самій галузі та в тому самому році, належать до 10% найбільш цитованих. Цей критерій є важливим, адже він відображає не лише кількість наукових публікацій, а передусім їхній міжнародний науковий вплив.

Високий показник свідчить про те, що результати досліджень університету активно цитуються світовою академічною спільнотою, а отже, є помітними, релевантними та затребуваними у відповідних наукових напрямах.

Важливо, що в Leiden Ranking для показників наукового впливу застосовується нормалізація за галузями та роками публікації, а самоцитування авторів не враховуються. Це дозволяє коректніше порівнювати результати університетів, які працюють у різних наукових сферах.

Водночас Leiden Ranking слід інтерпретувати відповідально: це не «загальний рейтинг найкращих університетів», а аналітичний інструмент для оцінювання окремих вимірів наукової діяльності – зокрема цитованості, співпраці та відкритого доступу.

Для Карпатського національного університету імені Василя Стефаника висока позиція в рейтингу є підтвердженням якості наукових досліджень, зростання міжнародної видимості публікацій та посилення інтеграції університету у світовий дослідницький простір.